Лишай на шиї лікування

Лишай і його лікування

Субота, 06 серпня 2011, 18:10 Здоров’я

Рейтинг Користувача: / 20

Найгірше Найкраще

Лишай і його різновиди: стригучий лишай, різнобарвний лишай, червоний плоский лишай, що оперізує лишай: симптоми й ознаки, діагностика, лікування.

Лишай — це запальне захворювання одного або декількох ділянок шкіри, основними ознаками якого є порушення пігментації (потемніння, зміна кольору, посвітління) ділянки шкіри, випадання волосся, шелушіння поверхневого шару шкіри, а також шкірна сверблячка. У більшості випадків лишай це інфекційне захворювання, тобто в його виникненні винні певні мікроби. До збудників лишаю відносяться деякі види грибів і вірусів. У більшості випадків лишай розвивається у дітей, а також у людей з ослабленим імунітетом (після тривалої хвороби, на фоні стресів і т.д.). Деякі види лишаю заразні і передаються від людини до людини при більш-менш тісному контакті. З появою симптомів, що вказують на лишай (наявність ділянок шкіри зі зміненим кольором, шелушінням і шкірною сверблячкою) необхідно звернутися до дерматолога, котрий, після необхідних досліджень, установить діагноз і призначить лікування. Лікування лишаю залежить від його різновиду і типу збудника хвороби. Основними принципами лікування лишаю є: ізоляція хворого, місцеве лікування (призначення мазі, кремів, протирання уражених ділянок шкіри лікувальними розчинами), і загальне лікування з метою підвищення імунних сил організму.

Що ж таке лишай?

Як уже було сказано, лишай це інфекційне і часто заразне шкірне захворювання. Однак відразу обмовимося, то лишай це не одне захворювання, а ціла група хвороб, що дечим подібні. Термін лишай має дві інтерпретації: народну й медичну.

У народному лексиконі лишаєм називають заразне шкірне захворювання, основним джерелом якого є хворі свійські тварини. Такі лишаї, як правило, характеризуються випаданням волосся і сильною сверблячкою на ураженій ділянці шкіри.

У медичній практиці лишаєм називають безліч найрізноманітніших хвороб шкіри, загальною рисою яких є обмежене ураження шкіри, поява шелушіня та сверблячки. Лікарі дерматологи часто використовують термін лишай (у комбінації з іншими термінами) для опису дерматологічних хвороб. Деякі види лишаю у медичному розумінні цього слова, не є інфекційними або заразними хворобами (наприклад, червоний плоский лишай.

Розглянемо загальні принципи розвитку лишаю, як інфекційного захворювання та приведемо докладний опис різних хвороб, у назві яких використовується слово лишай.

Що нам відомо про гриби та інші мікроби — збудники лишаю?

У більшості випадків збудником лишаю у народному розумінні цього слова є мікроскопічні гриби. Існує багато різновидів грибів, які можуть викликати лишай. Деякі гриби можуть жити на шкірі людини і тварин, такі гриби називають зооантропофільними. Лишай, викликаний зооантропофільними грибами, може передаватись від хворої тварини собаки, кішки до людини. Інші види грибів здатні вражати тільки шкіру людини (антропофільні гриби), тому передаються тільки під час контакту з хворою людиною.

Вкрай рідко зустрічаються гриби, які передаються людині контактуючій з землею, де вони живуть (геофільні гриби).

У більшості людей імунна система в змозі впоратися з грибковою інфекцією і лишай не розвивається. У випадку зниження імунних властивостей організму в дитячому віці, на фоні переохолодження або після тривалої хвороби, у ВІЧ- інфікованих, на тлі тривалих стресів) грибок. потрапивши на поверхню шкіри, починає розмножуватися, харчуючись кератином — речовиною, що є в роговому шарі шкіри людини. Прояви, симптоми лишаю залежать від різновиду грибка та реакції організму на його діяльність.

Збудниками деяких видів лишаю у медичному розумінні можуть бути віруси — опоясуючий або рожевий лишай). Деякі види вірусів, наприклад, вірус герпесу, що викликає вітрянку у дітей або лишай у дорослих, здатні тривалий час виживати в організмі людини та викликати епізодичні загострення лишаю у випадку ослаблення імунітету.

Найпоширеніші види лишаю.

Залежно від характеру проявів лишаю, причин його виникнення та супутніх симптомів є безліч видів лишаю. Найпоширенішими з них є такі:

Лишай рожевий (Pіtуrіаsіs rоsеа) — це запалення одного, або частіше декількох ділянок шкіри, що характеризується появою на її поверхні рожевих (іноді ясно-коричневих) плям округлої або овальної форми, що злегка лупляться розміром від декількох міліметрів до декількох сантиметрів). Точна причина появи рожевого лишаю час невідома, однак вважається, що збудником рожевого лишаю є вірус. Захворювання частіше зустрічається у молодих жінок, навесні або восени, на тлі переохолодження або зниження імунних сил організму. Як правило, захворювання починається з появи на шкірі однієї рожевої плями (материнська пляма), округлої форми, з червонуватим ободком. Шкіра в центрі плями суха, лупиться. Материнська пляма поступово збільшується в розмірі, а через один-два тижні на віддалених ділянках шкіри з'являються більш дрібні рожеві плями. Рожевий лишай супроводжується слабкою шкірною сверблячкою на уражених ділянках шкіри. Як правило, рожевий лишай з'являється на спині, на животі, на плечах, на грудях і в складках шкіри.

Лікування рожевого лишаю. Рожевий лишай не має потреби в специфічному лікуванні, і, як правило, проходить самостійно протягом 5 — 8 тижнів. У деяких випадках, лікар може призначити антигістамінні препарати (ліки, що знижують алергійну реакцію, сверблячку — Тавегил і ін.). Рекомендується обмежити частоту водних процедур, а також виключити на якийсь час використання косметичних засобів для шкіри тіла й носіння вовняного одягу. Область рожевого лишаю не можна розтирати й розчісувати.

Стригучий лишай (трихофітія) — це грибкове ураження шкіри, збудниками якого є гриби трихофітони (звідси і назва хвороби — трихофітія). Трихофітони бувають двох різновидів: антропофільні (передаються тільки від людини до людини) і зооантропофільні ( що передаються від тварини людині). Як правило, стригучим лишаєм хворіють діти, що відвідують дитячі колективи. Зараження відбувається при тривалому тісному контакті з хворим, спільному використанні головних уборів, гребінців і т. ін. Основним проявом стригучого лишаю є поява на волосистій частині голови одної або декількох плям з нерівними обрисами, там волосся рідіє і обламуються на відстані 1-3 ммвід кореня. Пляма, як правило, рожева, з шелушінням і білуватими лусочками посередині. У чоловіків можливий розвиток стригучого лишаю в області бороди, з появою вогнищ яскраво-рожевого кольору, обламуванням волосся бороди та вусів. Трихофітія (стригучий лишай) може вражати шкіру інших ділянок тіла проявляється вогнищами блідо-рожевого кольору, обмеженими невеликим валиком. Стригучий лишай, як правило, супроводжується легкою сверблячкою.

З появою перерахованих симптомів необхідно звернутися до дерматолога, котрий поставить діагноз і призначить лікування.

Лікування стригучого лишаю. Лікування стригучого лишаю базується на декількох принципах: ізоляція хворого (стригучий лишай заразний), місцеве лікування у вигляді щоденної обробки уражених ділянок шкіри спеціальними ліками та загальне лікування у вигляді антигрибкових препаратів.

Як правило, хворих на стригучий лишай госпіталізують. Перед початком лікування волосся на голові повністю збривають і надалі голять щотижня. Щоранку місця ураження стригучим лишаєм змазують 3 – 5 % розчином йоду, щовечора перед сном наносять мазь: сірчано-саліцилову або сірчано-дьогтьову.

Оскільки збудником стригучого лишаю є грибок, призначають антигрибкові засоби. Найпоширенішим і ефективним є гризеофульвін. Дозування визначаються лікарем залежно від віку людини та маси тіла.

Мікроспорія — це грибкове ураження шкіри, що характеризується появою на волосистій частині голови одної або декількох великих плям, волосся обламане на рівні 6 — 8 ммвід коріння. Мікроспорію також іноді також називають стригучим лишаєм. Збудником мікроспорії в нашій країні є грибок — мікроспорум каніс, що живе у вовні кішок, рідше собак. Мікроспорією хворіють в основному діти. Зараження дітей лишаєм відбувається, як правило, при контактах з свійськими тваринми. Мікроспорія вражає не тільки волосисту частину голови, але й шкіру тіла (в основному, шкіру лиця, шиї, рук і ніг), великі або дрібні плями блідо-рожевого кольору з більш темним валиком з краю, шелушінням. При мікроспорії шкірна сверблячка, як правило, яскраво не виражена. З появою симптомів мікроспорії обов’язково необхідно звернутись до дерматолога, який проведе необхідні дослідження і призначить лікування.

Лікування мікроспорії. Основними принципами лікування мікроспорії є: ізоляція хворого, місцеве та загальне лікування. Як правило, хворих мікроспорією госпіталізують. Перед початком лікування волосся на голові голять і продовжують голити щотижня. Щоранку уражені ділянки шкіри змазують 3 – 5 % розчином йоду, щовечора наносять сірчано-саліцилову мазь. Загальне лікування полягає в призначенні антигрибкових препаратів.

Лишай, що оперізує, — це вірусне ураження шкіри, збудником якого є вірус герпесу. Як правило цей вид лишаю развивається в області ребер (по ходу міжреберних нервів). Збудник лишаю, що оперізує, вірус герпесу здатний викликати два захворювання: вітряну віспу (вітрянка) і лишай. Як правило він розвивається у дорослих на тлі ослаблення імунітету, переохолодження, простудного захворювання, у ВІЧ- Інфікованих, людей похилого віку. У дітей герпесна інфекція протікає у вигляді вітрянки. Дорослі які не боліли вітрянкою у дитинстві піддаються більшому ризику занедужати лишаєм, ніж дорослі які перенесли вітрянку в дитинстві.

Розвиток лишаю, що оперізує, починається з появи вираженої сверблячки й болю в області ребер на одній половині грудної клітки (найчастіше) або на будь-якій іншій ділянці шкіри. Надалі. по ходу міжреберних проміжків з однієї сторони від грудини (або на будь-якій іншій ураженій ділянці) з'являються невеликі пухирці з прозорою рідиною. Через кілька днів пухирці лопаються, і на їхньому місці залишається скоринка. Характерним симптомом лишаю, що оперізує, є виражений біль по ходу міжреберних проміжків, тому що вірус герпесу поширюється по міжреберних нервах. лишай не завжди вражає міжреберні проміжки і може виникати в різних частинах тіла, де є великі нервові скупчкння. Найбільш серйозним вважається поразка очей, яка при відсутності належного лікування може закінчитись втратою зору.

Лікування лишаю, що оперізує, повинне здійснюватись під спостереженням лікаря, з метою раннього виявлення та запобігання ускладнень. Основним принципом лікування лишаю, що оперізує, є призначення противірусних ліків. Червоний плоский лишай — це захворювання шкіри, слизових оболонок і нігтів, що характеризується появою безлічі щільних плоских вузликів червоного кольору на шкірі й блідо-рожевим кольором на слизових оболонках. Як правило, захворювання супроводжується вираженою шкірною сверблячкою. Причина виникнення червоного плоского лишаю зараз ще не встановлена, однак відмічається роль алергійного фактора, вірусної інфекції, а також хронічного стресу. Факторами ризику появи червоного плоского лишаю є: вік від 40 до 60 років, жіноча стать, захворювання травного тракту, хвороби печінки і жовчного міхура, цукровий діабет і ін. Червоний плоский лишай проявляється у вигляді невеликих плоских горбків червоного або фіолетово-червоного кольору, які з'являються, як правило, на шкірі зап'ясть, живота, грудей, гомілок. Горбки можуть зливатися, утворюючи більші бляшки. Нові горбки, як правило, з'являються на місці легких травм шкіри (подряпини). Зустрічаються різні форми червоного плоского лишаю: кільцеподібна (поява висипань у формі кілець), эритематозна (почервоніння ділянки шкіри, що супроводжується сверблячкою і появою м'яких червонуватих горбків), бородавчаста (горбки мають нерівну поверхню, відзначається виражена сверблячка), ерозивно-виразкова (поява ерозій, невеликих виразок на шкірі й слизових оболонках). На слизових оболонках (порожнини рота, статевих органів) червоний плоский лишай утворює горбки ясно-рожевого або сірого кольору. При ураженні нігтів спостерігається їх руйнування.

Лікування червоного плоского лишаю. Основними принципами лікування червоного плоского лишаю є: усунення сверблячки, профілактика інфекції, вітамінотерапія, лікування та профілактика захворювань травного тракту, фізіотерапевтичне й санаторно-курортне лікування. З метою усунення сверблячки при червоному плоскому лишаї призначають антигістамінні препарати типу Тавегіл. У лікуванні червоного плоского лишаю застосовуються системні кортикостероїди (Преднізолон), мазі на основі кортикостероїдів, імуномодулятори і полівітаміни.

Источник: http://www.koxana.com/krasa/zdorovie/461-lishay.html

Лишай: опис, симптоми, лікування

Середа, 04 липня 2012, 09:19 Здоров’я

Рейтинг Користувача: / 0

Лишай — це шкірне запальне захворювання характерної локалізації одного або декількох ділянок шкірного покриву. Основні ознаки захворювання — порушення пігментації (зміна кольору, освітлення, потемніння) ділянки шкіри, лущення поверхневого шару шкіри, свербіж, випадання волосся. Лишай у більшості випадків це інфекційне захворювання, тому є певні мікроби, винні в його виникненні. До збудників лишая відносять деякі види вірусів і грибів. Окремі види лишаю заразні і поширюються від людини до людини при відносно тісному контакті.

При появі вказуючих на лишай симптомів. необхідно звернутися до дерматолога, для проведення необхідних досліджень для встановлення діагнозу та призначення лікування. Лікування лишаю докорінно залежить від типу збудника та від різновиду хвороби.

Основні принципи лікування лишаю. ізоляція хворого, місцеве лікування (мазі, креми і т.д), і вітамін С для підвищення імунних сил організму — загальне лікування.

Збудником лишая. в більшості випадків, є мікроскопічні гриби. Існує велика кількість різновидів грибів, здатних викликати лишай. Деякі гриби здатні виживати на шкірі тварин і людини, такі гриби називаються зооантропофільнимі. Лишай, який викликаний зооантропофільнимі грибами, передається людині від хворої тварини (кішки, собаки).

Інші види грибів можуть вражати тільки шкіру людини (гриби антропофільние), передаються тому тільки при контакті з зараженим людиною. Дуже рідко зустрічаються гриби, що передаються людині після контакту із землею, в якій вони живуть (геофільні гриби).

Імунна система у більшості людей в стані впоратися з грибковою інфекцією і у них лишай не розвивається. У тому випадку, якщо імунні сили організму знижені (у дитячому віці, після тривалої хвороби, на фоні переохолодження, на тлі тривалих стресів, у ВІЛ-інфікованих людей і т.д.) грибок, при попаданні на поверхню шкіри, розмножується, харчуючись кератином. Прояви (симптоми) лишая докорінно залежать від різновиду грибка і впливають на його життєдіяльність відповідної реакції організму.

Збудниками деяких видів лишаю можуть бути віруси (рожевий лишай, оперізуючий лишай). Деякі види вірусів (вірус герпесу, наприклад, викликає оперізуючий лишай у дорослих і вітрянку у дітей) здатні виживати в організмі людини тривалий час і викликати у випадку ослаблення імунітету, епізоди лишаю.

Лишай в більшості випадків розвивається у дітей і також у людей з ослабленим імунітетом (на тлі стресів, після тривалої хвороби і т.д.).

Захворювання частіше виникає у жінок і чоловіків у віці 30-70 років, але може зустрічається і у молодих. Характер тривалості різний, захворювання може тривати від кількох місяців і до кількох років, також характеризується різним початком, як поступовим, так і раптовим, швидким.

Зазвичай лишай проявляється висипаннями на шкірі рожевого або червонуватого кольору з нерівними обрисами, бульбашками. Рідше зустрічаються пустули. Локалізація захворювання може бути різною, але в основному вогнища ураження розташовуються на спині, кінцівках, волосистій частині голови, шиї, в деяких випадках — в області геніталій, рота.

Приблизно в 20% випадків захворювання не вимагає лікування і не відрізняється яскраво вираженою симптоматикою. Однак хворого мучить найчастіше постійний інтенсивний свербіж.

Рожевий лишай

Рожевий лишай Жибера — це запальні процеси одного, або частіше декількох шкірних ділянок, які характеризуються проявом на поверхні шкіри злегка злущених, рожевих (зрідка світло-коричневих) плям, овальної або округлої форми (розміри їх коливаються від декількох міліметрів до декількох сантиметрів). В даний час, точна причина виникнення рожевого лишаю невідома, але передбачається, що збудником цього виду лишаю є вірус. Найчастіше захворювання зустрічається у молодих жінок, восени або навесні, на фоні зниження імунних сил організму або переохолодження. Починається захворювання, як правило, з появи одної рожевого плями на шкірі (материнська пляма), з червонуватим ободком, округлої форми. У центрі плями шкіра суха, лущиться. Поступово материнська пляма збільшується, а через один-два тижні з’являються на віддалених ділянках шкіри більш дрібні рожеві плями. Супроводжується рожевий лишай на уражених ділянках шкіри слабкою сверблячкою. Рожевий лишай, як правило, з’являється на бічних поверхнях тулуба, на спині, на животі, на грудях, на плечах і в складках шкіри.

Оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай — інфекційне шкірне захворювання, що викликається вірусом герпесу. Оперізуючий лишай розвивається, як правило, в області межребер’я. Вірус герпесу, збудник оперізувального лишаю, здатний викликати два захворювання: оперізувальний лишай і вітряну віспу. оперізуючий лишай розвивається, як правило, у дорослих людей на тлі переохолодження, простудного захворювання, ослаблення імунітету, у ВІЛ-інфікованих, у літніх людей. Такого роду інфекція у дітей протікає у вигляді вітрянки. Більшому ризику захворіти оперізувальним лишаєм схильні дорослі люди які в дитинстві не хворіли на вітрянку, ніж ті які в дитинстві перенесли вітрянку.

Розвиток оперізувального лишаю характеризується появою вираженого болю і свербіння в області ребер, найчастіше на одній половині грудної клітки або на іншій будь-якій ділянці шкіри. Надалі, на ураженій ділянці шкіри з’являються невеликі рідинні бульбашки. Через кілька днів вони лопаються, і на тому місці залишається скоринка. Характерним симптомом цього захворювання є виражений біль по ходу міжреберних проміжків, через поширення вірусу герпесу по міжреберних нервах. Не завжди оперізуючий лишай вражає міжреберні проміжки, він може виникати і в інших частинах тіла, де є великі нервові стовбури. Особливо серйозним вважається ураження очей, яке може закінчитися втратою зору при відсутності належного лікування.

Стригучий лешай

Стригучий лишай або трихофітія — це грибкове ураження шкіри, яке викликають гриби трихофітон. Трихофітон буває двох різновидів: зооантропофільний (передається від тварин до людини) і антропофільний (передається виключно від людини до людини). Стригучим лишаєм, як правило, хворіють діти, які відвідують дитячі колективи. Зараження відбувається при тісному тривалому контакті з хворою людиною, спільне використання гребінців, головних уборів і т.д. Основним симптомом стригучого лишаю є прояв однієї або декількох з нерівними обрисами плям на волосистій частині голови, де волосся обламуються від кореня на відстані 1-3мм і рідшають. Як правило, пляма рожева, в центрі з лущенням і білуватими лусочками. У чоловіків стригучий лишай може розвинутися в області бороди, з появою вогнищ яскраво-рожевого кольору, обламуванням волосся вусів і бороди. Трихофітія може вражати шкіру і інші ділянки тіла з проявом блідо-рожевого кольору вогнищ, обмежених невеликим валиком по краях. Як правило, стригучий лишай супроводжується легким свербінням в ураженій області.

Червоний плоский лишай

Червоний плоский лишай — це захворювання шкіри, нігтів і слизових оболонок, яке характеризується появою на шкірі безлічі плоских щільних вузликів блідо-рожевого і червоного кольору на слизових оболонках. Захворювання, як правило, супроводжується вираженим шкірним свербінням. В даний час, причина виникнення червоного плоского лишаю не встановлена, але передбачається роль алергічного чинника, хронічного стресу, вірусної інфекції, а також спадкова схильність. Факторами ризику розвитку червоного плоского лишаю є: жіноча стать, вік від 40 до 60 років, хвороби жовчовивідних шляхів і печінки, захворювання травного тракту, цукровий діабет і пр.

Захворювання проявляється у вигляді плоских невеликих горбочків червоного або червоно-фіолетового кольору, які, як правило, з’являються на шкірі зап’ясть, гомілок, живота, грудей. Горбки можуть зливатися, утворюючи більші бляшки. Нові горбки з’являються, як правило, на місці легких травм шкіри. Зустрічаються різні форми захворювання: кільцеподібна (висипання у формі кілець), бородавчаста (горбки з нерівною поверхнею, відзначається виражений свербіж), еритематозний (почервоніння ділянки шкіри, що супроводжується появою червонуватих м’яких горбків і сверблячкою), ерозивно-виразкова (поява на слизових оболонках і шкірі ерозій, невеликих виразок) та ін. На слизових оболонках червоний плоский лишай утворює сірі або світло-рожевого кольору горбки. При ураженні нігтьових пластинок спостерігається їх крошіння і руйнування.

Висівкоподібний лишай

Висівкоподібний лишай або лишай різнобарвний — це шкірне захворювання групи кератомикозов, яке викликається грибом Phitosporum orbiculare.

При лишаї висипання мають жовтий колір з різними відтінками. Проте деколи вони можуть набувати колір від блідо-кремового до темно-бурого. Викликає захворювання гриб, в першу чергу впливає на роговий шар епідермісу, викликає його розпушення, що призводить до лущення вогнищ ураження. При частому митті вони малопомітні, однак при поскабліванні легко відокремлюються. Інтенсивне лущення вогнищ може початися під впливом штучного ультрафіолетового опромінення — навіть до повного лікування. На місці вогнищ при цьому утворюються плями, що зберігають забарвлення здорової шкіри і характерно виділяються на тлі загального засмаги, блідістю. Це створює картину псевдолейкодерми. Особливо частими місцями розташування плям, є груди, пахвові западини, спина. При тривалому перебігу захворювання плями можуть поширитися на плечі, живіт, бічні поверхні тулуба. Суб’єктивні відчуття відсутні.

Характеризується висівкоподібний лишай тривалим перебігом — це захворювання може тривати кілька років. Дорослі хворіють їм частіше.

Лікування лишаю

Лікування лишаю повинно проводитися після проведення необхідних діагностичних досліджень тільки під контролем лікаря. Діагностика всіх форм захворювання проводиться на підставі повної клінічної картини з урахуванням загального стану хворого і шкірних висипань. У сумнівних випадках необхідне проведення додаткових аналізів: культурального, мікроскопічного.

З огляду на те, що різні види лишаю викликаються різними патогенними мікроорганізмами, лікування лікарем підбирається індивідуально після визначення збудника і встановлення діагнозу.

Лікування рожевого лишаю. Цей різновид захворювання не потребує специфічного лікування, і проходить, як правило, самостійно протягом 5-8 тижнів. Лікар, в деяких випадках, може призначити антигістамінні препарати — Зіртек, Тавегіл, Лоратидин та ін. Рекомендується частоту водних процедур обмежити, а також на деякий час виключити носіння вовняного одягу і використання косметичних засобів для шкіри і тіла. Область рожевого лишаю розтирати і розчісувати не потрібно.

Лікування оперізувального лишаю повинно проводитися під наглядом лікаря, для раннього виявлення та запобігання ускладнень. Призначення противірусних ліків: Валацикловір, Ацикловір ін, є основним принципом лікування цього виду лишаю.

Лікування стригучого лишаю. Лікування такого виду лишаю засноване на декількох принципах: через заразність стригучого лишаю проводитися ізоляція хворого, місцеве лікування проводять у вигляді щоденної обробки спеціальними ліками уражених ділянок шкіри і загальне лікування у вигляді прийому протигрибкових препаратів. Найбільш ефективним і поширеним протигрибковим засобом є Гризеофульвин. Цей препарат випускається у вигляді суспензії і таблеток, які приймають всередину. Лікарем, залежно від маси тіла і віку людини, призначаються дози гризеофульвіну. Хворих, як правило, госпіталізують. Волосся на голові повністю збривають перед початком лікування, а потім їх збривають щотижня. Вогнища ураження стригучий лишай щоранку змащують 3-5% розчином йоду, перед сном кожен вечір наносять мазь: сірчано-Дегтярну або сірчано-саліцилову.

Лікування червоного плоского лишаю. Основні принципи лікування червоного плоского лишаю: усунення сверблячки, вітамінотерапія, профілактика приєднання інфекції, профілактики і лікування захворювань травного тракту, санаторно-курортне та фізіотерапевтичне лікування. З метою усунення свербежу при цьому різновиді захворювання призначають антигістамінні препарати: Тавегіл, Зіртек, Лоратидин та ін Також, в лікуванні застосовуються системні кортикостероїди (Дипроспан, Преднізолон тощо), імуномодулятори (Декарис, Реаферон), мазі на основі кортикостероїдів (Адвантан, Целестодерм та ін), і полівітаміни.

Лікування висівкоподібного лишаю. Лікування засноване на застосуванні протигрибкових засобів місцевого характеру. Як правило, для лікування лускатого лишаю призначають Екзодерил у вигляді розчину, крему або гелю. Екзодеріл наносять 1 раз в день на попередньо очищені ділянки ураженої шкіри. Лікування рекомендують продовжити ще на 2 тижні після повного зникнення плям висівкоподібного лишаю.

Источник: http://www.koxana.com/krasa/zdorovie/727-lishaj-simptomi-likuvannya.html

Лишай — це узагальнена назва дерматозів, які проявляються в основному поверхневим лущенням або папулами. На уражених ділянках шкіри може бути порушення пігментації епідермісу, спостерігатися випадання волосся. Хвороба зачіпає не тільки безпосередньо шкіру, але і весь організм, викликаючи нездужання. Різні види лишаїв виникають з найрізноманітніших причинами — грибок, віруси, часто це наслідок зниження імунітету. Походження деяких форм лишаїв і на сьогоднішній день не відомо.

Симптоми хвороби: висип на шкірі червоного або рожевого кольору, нерівні її обриси, везикули, іноді зустрічаються пустули. У 20% випадків у хвороби відсутні яскраво виражені симптоми і лікування не потрібно. Часто лишай локалізується на обличчі у людини, він може бути викликаний різними патогенними мікробами. Часто лишаї приймають за дерматит або алергію. Тому при появі перших ознак необхідно звернутися до дерматолога. Доктор зробить огляд, зробить аналізи і зіскрібки для встановлення причини захворювання і випише кваліфіковане лікування.

Які ж симптоми позбавляючи на обличчі, які безпомилково вкажуть на дану хворобу? Прояв позбавляючи на обличчі безпосередньо залежать від того, яким вірусом або грибком викликано захворювання. Тому симптомом може з`явитися як звичайний свербіж, так і утворення гнійних запалень. Ці ознаки можуть бути не в сукупності, але якщо діагностується одночасно кілька симптомів, слід негайно звернутися до лікаря, він розповість, яким чином лікувати лишай на обличчі.

Говорячи про загальні ознаки хвороби, можна відзначити наступні:

  1. підвищена температура;
  2. збільшені лімфовузли;
  3. поява висипу або плям;
  4. Рожевий лишай. лікування

    Рожевий лишай є захворюванням інфекційно-алергічного походження, відзначається появою злегка шелушащихся рожевого кольору плям овальних або округлих обрисів. Рожевий лишай може спостерігатися у осіб будь-якого віку, частіше у молодих. Такий лишай не є дуже заразною хворобою, члени сім`ї хворого заражаються рідко, може передатися через особисті речі. Чому з`являється рожевий лишай точно не визначено. Розвитку хвороби сприяє застуда, у осіб зі слабким імунітетом рожевий лишай часто повторюється.

    Рожевий лишай, як правило, починається з появи на шкірі одного плями (материнського) розміром приблизно з монету. Центральна частина плями набуває жовтого відтінку, починає лущитися. Приблизно через 7-10 днів з`являється багато маленьких плям рожево-жовтого відтінку розміром 0,5-1 см, один з одним вони не зливаються. Можливо при цьому відчуття сверблячки. Захворювання триває близько 6-9 тижнів. У разі якщо не проводиться лікування, часте миття, спостерігається висока пітливість, алергія, хвороба може затягтися на більший термін.

    Іноді рожевий лишай проходить без лікування, самостійно. Хворому рекомендується митися під душем, а не у ванній, використовуючи при цьому м`які миючі засоби. Часто застосовуються зовнішні засоби: розчини, мазь від лишаю.

    висівковий лишай

    оперізуючий лишай

    Оперізуючий лишай — це спорадичне захворювання, виникає при активізації латентного вірусу вітряної віспи. Для нього характерний запальний процес міжхребцевих гангліїв і задніх корінців спинного мозку, крім того спостерігаються такі симптоми, як лихоманка, інтоксикація і везикулезная висип. Це вірус вітряної віспи (герпесу 3 типу). Оперізуючий лишай часто зустрічається у осіб, які перенесли раніше вітряну віспу, особливо в старечому віці в зв`язку зі зниженням імунітету. Інкубаційний період цього захворювання може тривати довгі роки.

    Найбільш поширена гангліокожних форма. Захворювання починається стрімко з лихоманки, з`являються симптоми загальної інтоксикації, сильні болі в місці висипань. На 3-4 день (рідко на 10-12 день) з`являються характерні висипання. Болі можуть ставати нестерпними, особливо при торканні шкіри, русі, охолодженні. На місці висипу спочатку утворюється інфільтрація і почервоніння, потім виявляються бульбашки з прозорим, а потім і каламутним наповненням. Бульбашки після висихання стають корочками. При появі висипу біль, як правило, стає менш сильною.

    У разі очної форми уражається трійчастий вузол, висипання локалізуються по ходу трійчастого нерва. При вушної формі висипання утворюються і на вушній раковині, і навколо неї, іноді в зовнішньому слуховому проході. Може трапитися параліч лицьового нерва. Перед висипанням спостерігаються такі симптоми, як лихоманка і загальна інтоксикація. Гангренозная форма позбавляючи розвивається часто у людей з ослабленою імунною захистом. При цьому відзначається дуже глибоке ураження шкірного покриву, згодом формуються рубці. Оперізуючий лишай може спричинити за собою ускладнення, наприклад, поперечний мієліт, який супроводжується руховим паралічем.

    Самостійно лікувати оперізуючий лишай не слід, т. К. Може розвинутися постгерпетична невралгія. Лікар призначає фізіотерапевтичне і медикаментозне лікування .

    Слід оберігати уражені місця від нагноєння.

    Оперізуючий лишай — тривале захворювання, часом 4-5 тижнів. Якщо після зникнення шкірних проявів збереглися болю, необхідно далі спостерігатися у лікаря і проводити фізіотерапевтичне лікування. В якості препаратів призначають імуноглобулін. Медикаменти, що знижують імунітет, скасовують. Антибіотики призначаються, якщо оперізуючий лишай з`являється повторно або виникають ускладнення. Місцево можна застосовувати мазь від позбавляючи з антибіотиками (ерітроміціновая, тетрациклінова). Використання ацикловіру попереджає розвиток ускладнень, але не зменшує болю.

    Червоний плаский лишай

    Це захворювання частіше зустрічається у дорослих, причому плями можуть покривати не тільки обличчя, але і все тіло. Плями червоного кольору, наповнені рідиною, сильно сверблять. На обличчі найбільш часто розташовуються у рота, можуть зачіпати слизову оболонку. Папули при злитті можуть утворювати маленькі бляшки. У місці локалізації папул після їх зникнення нерідко залишається пігментація. Червоний лишай часто проявляється в парі з соматичними захворюваннями (хронічний гастрит, цироз печінки, виразка шлунка, дванадцятипалої кишки, цукровий діабет та інші).

    Стригучий лишай характеризується ураженням шкіри волосистої частини голови, нігтьових пластин і волосся. Викликається різними формами грибів. Якщо захворювання не лікувати, воно може протікати довгі роки, але в більшості випадків до періоду статевого дозрівання проходить самостійно. Цей лишай найчастіше зустрічається у дітей. Інфекція поширюється при прямому контакті, рідко через предмети.

    Стригучий лишай у дитини — це найбільш часто зустрічається грибкове захворювання. Сучасні препарати виліковують стригучий лишай повністю. Батькам, які виявили лишай у дитини, не варто бити тривогу. Якщо хвороба відразу виявлена і не запущена, її лікування триватиме 1-2 тижні (широко застосовують при цьому мазі від лишаю). Але в будь-якому випадку необхідно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням.

    Як вилікувати лишай?

    Щодо причин появи хвороби і провокують її розвиток факторів існує безліч версій: генетичні фактори, стресові ситуації, інфекційна етіологія, алергічна реакція, ослаблений імунітет. Хвороба частіше інших проявляється у жінок і чоловіків 30-70 років, зустрічається і у молодих. Тривалість хвороби різна — від місяця до кількох років.

  5. нездужання і загальну слабкість;
  6. свербіж, лущення, біль.

Розглянемо основні види позбавляючи, що вражають шкіру обличчя

Під час захворювання слід виключити перебування на сонці, забороняється носити синтетичний одяг, застосовують обліпихи, звіробійне, персикове масло, хлорофіліпт, сангвиритрин, ромазулан, змочування яблучним оцтом.

Висівковий лишай — грибкове захворювання. Збудником є гриби роду Malassezia, які живуть в роговому епідермальному шарі. Хвороба поширена в жарких країнах, в нашому кліматі нею уражається близько 5-10% людей. Її розвитку сприяють себорейний діатез, пітливість. Захворювання зустрічається частіше у молодих, пік припадає на 17-25 років. Висівковий лишай — незаразні захворюванням.

Хвороба починається з появи маленького рожевого плями. При інфікуванні з`являються дрібні незапалені жовто-коричневі плями з нерівними чіткими кордонами. В результаті зростання ці плями зливаються в великі осередки з географічними обрисами. Для діагностики використовують йодну пробу Бальзера. Під впливом ультрафіолетових променів (при засмагу) через лущення в місцях колишніх плям залишаються світлі сліди (псевдолейкодерма). Діагноз грунтується на позитивній йодної пробі і клінічній симптоматиці, іноді проводиться мікроскопічне дослідження шкіри з метою виявлення збудника.

Профілактика цього захворювання включає широкий спектр гігієнічних процедур: загартовування, лікування рясної пітливості, водно-сольові обтирання. Лікування різнобарвного (рожевого) позбавляючи проводиться різними препаратами, частіше це спеціальні форми антімікотіков, раніше використовували саліциловий спирт. Можуть траплятися рецидиви після проведення курсу лікування.

Як же лікувати оперізуючий лишай? З перших днів захворювання проводять заходи щодо боротьби з інтоксикацією, знімають болі.

Лікування червоного плоского позбавляючи

Найважливіше завдання — це знайти причину і усунути її. Необхідно ретельно обстежитися для виявлення соматичних захворювань. Призначають протиалергічні, заспокійливі препарати, препарати кальцію, вітаміни групи В. У разі виявлення вогнищ інфекції застосовують антибіотики. Зовнішньо призначають мазь від позбавляючи з кортикостероїдами, збовтує суміш (окис цинку, крохмаль, тальк, гліцерин, дистильована вода).

Стригучий лишай

Хвороба дуже заразна, тому часто буває у формі епідемій. Інфікування викликає ослаблений імунітет, пошкодження рогового шару епідермісу, тривалий контакт з хворим. З моменту зараження до прояву перших симптомів проходить 5-15 днів. Утворюється кілька або безліч вогнищ порідіння волосся, спостерігається сильне лущення. Волосся в уражених осередках ламаються, залишаються пеньки, звідси і назва «стригучий лишай». У ослаблених людей може бути підвищення температури, головний біль, нездужання.

Источник: http://heroukrgur.ru/zdorov-ja/522-jak-vilikuvati-lishaj.html

Як позбутися від лишаю, лишайними висипів?

Простонародний термін «лишай» є загальним позначенням захворювань шкіри, різних за клінічними ознаками, течією і причин, їх що викликають. Цей термін вживається з часу Гіппократа (460-377 рр. до н.е.); який називав позбавляємо всілякі висипи, супроводжувані лущенням. Згодом цей термін стали вживати для визначення найрізноманітніших захворювань шкіри. Так, наприклад, екзема носить також назву мокнущего лишаю, псоріаз – лускатого лишаю, трихофітії (захворювання грибкового походження) – стригучого лишаю.

I. Народні засоби лікування різних видів лишаю, лишайними висипів і пов'язаних з ними запальних процесів на шкірі

Червоний плоский лишай вражає найчастіше слизову оболонку носа і губ, у рідких випадках розповсюджується по всьому тілу. Проявляється у вигляді вузликів, що викликають свербіж.

Добре допомагає при цьому паста Лассара. До її складу входять: саліцилова кислота – 2 частини по вазі, окис цинку – 25 частин, рисовий крохмаль – 25 частин, вазелін жовтий – 48 частин. Крім того, одночасно рекомендується лікувати нервову систему.

Источник: http://vidpo.net/jak-pozbutisja-vid-lishaju-lishajnimi-visipiv.html

Лишай у человека: симптомы и лечение различных видов

Виды лишая у человека

Все формы заболевания имеют свои отличия. Некоторые типы заразны, тогда как другие протекают длительно в виде носительства с периодическими рецидивами, что напрямую зависит от возбудителя патологии. Наиболее часто встречающиеся формы представлены в таблице.

Таблица: основные виды лишая

Заболевание не передаётся.

Опоясывающий лишай

Опоясывающий лишай (Герпес зостер) представляет собой одностороннее вирусное поражение кожи в виде пузырьков, содержащих в себе прозрачную жидкость. С распространением заболевания объем высыпаний увеличивается и, вместе с этим, возникает болевой синдром, который в отдельных случаях может продержаться более месяца.

Причины

Опоясывающий лишай вызывает вирус герпеса зостер (Varicella zoster). Основной причиной заражения является снижение иммунитета, которое может быть вызвано серьезным заболеванием, либо проявлением стресса. Часто опоясывающий лишай возникает у людей, которые некогда перенесли ветряную оспу и в настоящее время, имея стойкое снижение иммунитета, были повторно инфицированы данным вирусом.

Способ заражения + как выглядит на фото

Симптомы и признаки

Диагностика заболевания

Последствия

Лечение и профилактика

Медикаментозное лечение включает в себя применение противовирусных препаратов, таких как «Валтрекс», «Фамвир» или «Ацикловир», которые подавляют вирус герпеса, как при первичных, так и при вторичных поражениях им. Кроме того, назначаются также и иммуностимулирующие препараты, такие как «Изопринозин», для того, чтобы организм сам успешно боролся с заболеванием. Поскольку опоясывающий лишай сопровождается сильными болями, то врач также назначит и болеутоляющие средства. Помимо препаратов, принимаемых внутрь, необходимы мази, гели и растворы местного воздействия – «Алпизарин», «Эпиген», «Зовиракс», либо примочки интерферона.Поскольку вирус герпеса погибает при нагреве и воздействии УФ лучей, то физиотерапия при опоясывающем лишае включает в себя облучение УФ лампой, а также рефлексотерапию по точкам, которые соответствуют очагам поражения.В качестве профилактических мер необходимо воздерживаться от контакта с больными ветряной оспой, а если поддерживать изолирование не удается, то нужно соблюдать меры предосторожности при посещении зараженных.

Отрубевидный (разноцветный)

Источник: http://lechenie-simptomy.ru/lishay-u-cheloveka

Лишай у человека — фото, признаки и лечение

Лишай – это не только заболевание, передающееся человеку от животных.

Этим словом называют группу различных по причинам и проявлениям заболеваний (не все из них имеют инфекционную природу или воспалительный характер).

Всего выделяют семь разновидностей лишая, которые обладают общими чертами:

  • 3) Редко сопровождаются нарушением общего состояния.
  • Ниже представлены основные виды лишая у человека с подробными фото. а также описанием как лечить этот недуг.
    Источник: http://mymedicalportal.net/111-lishay-u-cheloveka.html

    Болі та їх причини за алфавитом:

    Біль в області шиї —

    Шия — частина тіла, що з’єднує голову з тулубом. Шия виконує безліч життєво важливих функцій і нерідко є особливо вразливим місцем. Шийні хребці і м’язи забезпечують голові найбільшу рухливість.

    Сім шийних хребців оточують спинний мозок, утворюючи спинномозковий канал. Між хребцями є диски, поруч з якими проходять нерви шиї. Структура шиї включає м’язи шиї, артерії, вени, лімфатичні вузли, щитовидну залозу, стравохід, гортань і трахею. Захворювання, які мають вплив на деякі тканини шиї, можуть сприяти появі болю в шиї.

    Біль у шиї — цервікалгія. Локалізація болю тільки в шиї називається цервікалгіею, при іррадіації болю в руку — цервіко-брахіалгіею, при іррадіації в голову — цервікокраніалгіею.

    Цервікаго (шийний простріл) розвивається при подразненні здавленням рецепторів синувертебрального нерва. Раптово, зазвичай, у момент здійснення різкого руху головою, виникає гострий біль у шиї, який посилюється навіть при ледь помітному русі і віддає в потилицю, голову, грудну клітку. Голова і плечовий пояс приймають неприроднє положення. М’язи шийно-грудного відділу напружуються, набувають «кам’янисту» щільність, різко обмежуються рухи в шийному і верхнегрудном відділах хребта і в області плечового суглоба.

    Тривалість загострення хвороби близько 10 днів.

    При яких захворюваннях виникає Біль в області шиї:

    При яких захворюваннях виникає біль в області шиї

    Біль в області шиї — це больові відчуття в області шийного відділу хребта з лівого боку. Біль в області шиї зліва може сигналізувати про механічні проблеми, що мають місце в шийному відділі хребта. Тільки в окремих випадках біль в шиї справа свідчить про наявність системного захворювання. Хоч біль може бути сильною, в більшості випадків больовий синдром зникає протягом 1-2 тижнів і дуже рідко триває від 8 до 12 тижнів. Біль може локалізуватись в області хребта або віддавати в ліву руку (радикулопатія).

    В основному, причини виникнення болів в шиї справа — це остеоартроз та остеохондроз шийного відділу хребта, ушкодження м’язів шиї і власних зв’язок хребта переважно з лівого боку. Поширеність остеоартрозу хребта збільшується з кожним роком. Основне джерело болю при остеоартрозі — пошкоджені міжхребцеві суглоби. Зміни власних міжхребцевих суглобів є основною причиною міофасциального болю і гострої кривошиї. Грижі міжхребцевих дисків зазвичай можуть виникнути в нижньо-шийному відділі хребта: зазвичай страждають міжхребетні диски C5-C6 і C6-C7.

    Сильний біль в області шиї і руки може бути викликаний шийним остеохондрозом, наслідками травми шийного відділу хребта, пухлинами шийного відділу спинного, мозку і хребта, зокрема метастазами раку в хребет правобічної локалізації, краніоспінальними аномаліями. Біль у шиї справа або обмеження її рухливості найчастіше можуть виникнути в результаті м’язового перенапруження, переохолодження (частіше перебування на протязі), сну в незручному положенні або великому фізичному навантаженні. Біль у шиї справа може пройти самостійно через день. Якщо біль не зменшується, посилюється або відновлюється, то необхідно звернутися до мануального терапевта.

    Грижа міжхребцевого диска найбільш часто викликає біль у плечі. Здавлювання нервового корінця викликає біль у плечі і в руці (брахіалгія).

    Грижа диска може викликати порушення функцій нерва, що включають зниження рефлекторної активності, чутливості і м’язової сили.

    • Стеноз спинномозкового каналу викликає компресію спинного мозку, що призводить до цервікальної мієлопатії. Звуження може бути викликано випираючим диском, кістковими шпильками і потовщеними спінальним зв’язками. Пошкодження спинного мозку може не супроводжуватися больовими відчуттями, але асоційоване з онімінням кінцівок, слабкістю і порушенням функцій органів малого тазу.
    • М’язовий спазм дуже часто виникає при різких ротаційних поворотах шиї, що найчастіше відбувається при дорожньо-транспортних пригодах. Біль і ригідність в таких випадках розвивається протягом 24-48 годин після травми.
    • Біль в області шиї і обмеження рухів голови спостерігаються при менінгіті, субарахноїдальному крововиливі, пухлин головного мозку і заковтувальному абсцесі лівобічної локалізації. При болю, що локалізується по передній поверхні шиї, виключають ІХС — стенокардію та інфаркт міокарда.
    • Пухлини шийного відділу хребта зазвичай бувають метастатичними. Пухлина слід виключати при тривалому, постійному болю, що турбує хворого і вдень, і вночі. Метастази при злоякісних новоутвореннях в 5-10% випадків локалізуються в хребті, при цьому ураження шийного відділу хребта спостерігається у 15% випадків. У хребет найчастіше метастазують рак молочної залози, передміхурової залози і легені і дещо рідше — меланома, рак нирки і рак щитовидної залози.
    • М’язовий спазм виникає при тривалому статичному фізичному навантаженні (наприклад, при тривалому сидінні за комп’ютером). Гострий м’язовий біль може з’явитися після сну, якщо сон протікав у незручному положенніі.
    • Біль в області шиї дуже часто з’являється від того, що протягом тривалого часу доводиться тримати голову в самому незручному положенні. Незалежно від способу життя, можна позбутися від основної причини болю в шиї зліва, позбавляючись від поганих звичок, роблячи кожен день вправи для шиї і правильно організувавши своє робоче місце.

    При змінах у шийному і грудному відділах характерні сильні болі в області шиї, потилиці. Болі носять постійний, ниючий характер і часто посилюються при певному положенні, особливо при тривалому фізичному навантаженні. Характерні часто запаморочення, нудота, шум у вухах, оніміння пальців рук, біль в руках. Іноді навіть можуть виникнути болі в області серця, що провокуються незручною позою. Можуть також з’явитися болі і у верхній частині живота, розлади діяльності органів всього шлунково-кишкового тракту. Хворі часто скаржаться на обмеження рухливості шиї, хрускіт в шиї справа при повороті голови. У процесі лікування болю в шиї справа потрібно використовувати методи як фізичного, так і психологічного впливу, а також мануальну терапію.

    Причини болю в області шиї у дітей:

  • У дітей і підлітків біль в області шиї і обмеження рухів голови часто виявляються проявом шийного лімфаденіту (ускладнення ангіни).
  • Деякі причини болю в області шиї у дітей — ті ж, що у дорослих: це внутрішньочерепні крововиливи, абсцеси і пухлини. У дітей, крім того, часто спостерігається гостра кривошия. Більв області шиї також може бути проявом ювенільного ревматоїдного артриту.
  • Источник: http://www.eurolab.ua/symptomsua/painua/93

    Еще по теме:

    • Лыкування лишаю Лишай і його лікування Субота, 06 серпня 2011, 18:10 Здоров'я Рейтинг Користувача: / 20 Лишай і його різновиди: стригучий лишай, різнобарвний лишай, червоний плоский лишай, що оперізує лишай: симптоми й ознаки, діагностика, лікування. Лишай - це запальне захворювання одного або декількох ділянок шкіри, основними ознаками якого є […]
    • Лишай як його лікувати Лишай і його лікування Субота, 06 серпня 2011, 18:10 Здоров'я Рейтинг Користувача: / 20 Найгірше Найкраще Лишай і його різновиди: стригучий лишай, різнобарвний лишай, червоний плоский лишай, що оперізує лишай: симптоми й ознаки, діагностика, лікування. Лишай - це запальне захворювання одного або декількох ділянок шкіри, основними […]
    • Меланома синяки Меланома народные средства. Опубликовано 13 Октябрь 2011 | Автор: Виктор Иванович В настоящие время тысычи больных меланомой ищут не только дополнительное лечение к основному заболеванию. но порой и альтернативное лечение меланомы. Приходится выслушивать от больных удивительные истории их поисков лечения конечно на ранней стадии […]
    • Экзема у лабрадора Экзема у лабрадора лечение Нравится Dmitriy 06 Май 2014 Первый раз у нас она выскочила прямо на лбу. Повязки, мази. пока собак не содрал ее до мяса не успокоился. Я прихожу домой с работы, а у него вся башка в крови. Все, больше он ее не ковырял, опять мази, повязки, зажило в итоге, даж следа не осталось. Теперь снова. на щеке. Опять […]
    • Чесотка ушей у кролика О лечении ушной чесотки у кроликов Содержание Распространенная болезнь у кроликов – псороптоз. Ее еще называют «ушная чесотка». Погибнуть от нее животное не может, т.к. кролики растут, едят, набирают вес. Однако если заразиться один кролик, постепенно болезнь распространиться на все стадо, вылечить которое намного сложнее. Животным не […]
    • Соскоб меланомы соскоб с родинки Добрый день! Извините за беспокойство! У меня в паховой области имеется родинка (0,6см). Я ее хотела удалить,так как травмировала. Такое заключение означает, что в соскобе нет злокачественных клеток. Судить о характере всего образования только цитологическое заключение не позволяет, поскольку соскоб позволяет получить […]
    • Современные препараты от экземы Какие препараты используются для лечения экземы? Опубликовано: 06 сен 2015 в 10:51 Экзема – это распространенное кожное заболевание, которое имеет аллергическую природу. Болезнь может носить хронический характер, но в основном протекает в острой форме. Она поражает любую часть тела. Причиной проявления этой патологии выступает ряд […]
    • Симптом псориаза у мужчин Симптомы и признаки возникновения псориаза, методы лечения и профилактика данного кожного заболевания Опубликовано: 06 фев 2015, 10:03 Псориаз является кожным неинфекционным заболеванием, которое проявляется отчетливо обозначенными красноватыми шелушащимися пятнами, покрытыми сверху серебристыми чешуйками. Протекает он в виде периодов […]