Ділянка земної кори це

???????? 6 ????

????? 3 ?????????? ????????

???? 1. ????????

? 23. ??????? ??????? ????.? ???? ????? ????

??????????

??? ???? ????? ????? (???. ? 21.)

??? ? ????????? ?????? ???????? ????? (???. ? 22.)

??????? ? ?????? ????. ???????, ???????? ??, ?? ?????????? ? ?????? ???????? ?????????. ????? ???????? ????? ???????? ??????? ???? ?????? ??????????? ?????? ?????, ?????????, ?? ??? ?????????? ??????? ?? ???????? ??????????. ????-?? ???? ????? ? ???????? ???????? ??????? ????. ????, ????? ???? ????????.

??????? ??????? ????? ????? ???? — ?? ?????????? ???????? ????, ???????? ?????????? ?????? ???????.

???????????? ???? ????? ???? ? ?? ????? ???????? ??????? ????. ???? ???? ?????? ? ????? ????????. ????? ??? ??, ?? ???? ???????????, ??????? ?????? ?????? ???????? ? ??????. ?? ???? ? ?? ???? ?????? ?????? ????? ???? ????? ?????? ?????? ???????? ? ???? ????????????? (???. 58,1). ??? ????? ??? ???? ????? ??????? ?? ?????? ????? (???. 58,2). ? ?????? ?? ??????? ??????????? ??? ?? ??????? ?????? ??????? ????? ???? ??????? ???? ?????????? ? ??’?? ? ??????? (???. 59).

????? ????????

????? ?????????! ??????? ???? ?????? — ????? ???? ??????? ?????????? ?????? ???????. ???? ????? ???? ???????? ??? ??????? ???????, ? ???? ? ??? ????? ????????. ?? ??????? ????? ??, ?? ????? ?????? ? ?????? ????? ???? ??????. ?? ??????? ?’???? ????? ????? ??????? ?????? ??????? ???????????? ?? ??????? ???????? ? ??????????????? ???????? ?? ????.

??????? ??????????? ???????? ????????? ?????????????? ????????? ???? ??????? ????. ? ???????, ???? ????? ?????? ????? ???? ????????????, ??????????? ??????? ? ?????????? ?????? (???. 60).

?????????? ???? ????? ???? ? ?? ????? ????? ???????? ??????? ????. ???? ??????????? ??????, ? ?? ??????? ?? ????? ????????? ???? ?? ????????? ??????????? ???????. ???? ???, ?????????, ???? ?’???????, ?? ????????????? ???????? ?????? ????????? ?? 9,5 ??. ?????? ??????? ???? ???????????????? ??????, ???????, ?????????? ????? ?? 12 ?? ?? ??.

???. 58. ????????? ??????? ????: 1 — ?????????????, 2 — ?? ?????

?????????? ???? ????? ???? ???????????? ?????? ????. ???, ???? ??????????, ?? ?? ???? ??????? ?????? ?????? ?????? ???? ????. ????? ??????? ??????? ???? ???? ???????? ????????? ????? ????? ???? ???? ??? ???????? ? ??????? ????????????? ?? ??????. ??? ????? ??? ?????? ????? ???????? ??????, ?? ????? ???? ????????? ?????? ?? ??????.

????? ? ??????

?? ??????, ?? ????. ? ???????? ???????? ???????? ?????? ???????????? ?? ??????????, ?? ?????????. ??????? ???? ????? ?? ??????? ??????????, ????????? ????. ???? ??????? ???? ???? ?? ???? ???????? ????????, ???????????????, ??????????, ????????? ?? ???????? ????? ???????? ?????????? ?????? ????. ??????? ?????????? ???? ????? ???? ???????????? ??????? ???????????? ????????. ??????? ?? ??????? ??? ? ???? ???, ???? ???? ????????? ?????????.

?????????? ???? ????? ???? ???????????? ? ? ????? ??????? (???. 60). ????? ????? ??????? ??? ?????? ????? ???? ?????? ??????????, ???? ? ?????????. ?????? ?????? ????? ???? ?????? ???????????? ?????. ??? ??????????, ?????????, ?????? ???? ???? ? ??????? ????? ?? ????? ?????? ? ?????.

?????? ??? ???????????? ? ?????????? ???? ????? ???? ??????????? ???????? ? ?????? ???? ????????????? ??? ????????? ??????? ??????? ? ????? ???, ?? ?????????? ? ????????.

???. 59. ??????? ??????? ???? ? ????????? ?????

???. 60. ????????? ??????? ???????? ????? ????? ???? (?????????? ???????? ??? ???????? ???? ????? ???? )

???????

??????? ??????? ???? ??????????? ? ?? ??????.

??? ?? ???????? ??????? ???? ???????? ?????????? ? ???????????? ???? ????? ????.

????????? ? ???????? ??? ????????????

???????, ?? ???? ??????, ????? ??????????? ?? ????, ??????? ???????? ?? ??????? ????.

??? ???????? ????????? ?? ??????? ?????? ?????? ????? ?????

??????? ???? ????? — ?????????????? ?? ???????????? — ?????????? ???????? ? ????????? ???????

??????? ????????, ?? ??????? ??? ???????????? ???? ????? ????.

Источник: http://subject.com.ua/textbook/geography/6klas/23.html

???????? 6 ???? — ?. ?. ?????

?20. ??????????

??????????????????, ?? ???? ????????? ???????? ?????.

?????????? ???? ?????????? ???? ?????????? ?????

???? ??????????? ?????. ??? ?????????? ??, ????????, ???? ? ?????????? ? ??????? ? ???? ????????, ?? ?? ????. ?????????? ? ?? ?????? ???????? ? ????????? ????? ???????.

?????????? ???????????? ???? ?????? ????????? ?????? ????, ?? ??????? ???????? ?????. ? ???? ??????????? ??????? ??????? ????? ????. ? ??? ??????? ?????? ????????? ????? ????. ?? ??????? ????? ??????? ???? ????????? ?? ????? ?????????? ??? ????? ????? ? ??????????????? ?? ????????????? ????????. ?? ??????? ???????? ???????? ???????.

???? ? ?????? ????, ?? ?????? ?????? ? ?????????? ??????? ????? ????, ?????????? ????????? ?????????? (???. 65). ?? ???? ???????? ?? ????? ???????? ? ?? ??????? ??????? ?? 700 ??. ?? ??????? ???????? ???? ?????? ????? ???????: ?? ?????? ? ?? ??????. ?? ???????? ? ?? ???? ??????????? ??????? ???????? ?????. ?? ????? ???????? ? ??????? ?? ???????? ? ???? ??????. ???????? ????? ?????? ????????? ????? ????? ?? ????? ??????. ?? ????? ?? ??????????? ?????? ? ?????? ? ?????????? ????? ?? ??????? ????. o??????? ???????? ????????? ??????????? ???? ?????? ? ?? 7 ??/?.

??? ????????? ?? ????? ??????? ???????? ??????? ?????????? (???.? 65). ? ??????? ???? ????????? ????????. ? ?????????? ?? ????? ?? ?? ??????????. ???????? ????? ??????? ???????? ?????. ?????????, ???? ? 19 77 ?. ??????? ????????? ? ????????? ? ????????, ?? ? ????? (????) ? ???????? ???????? ??????.

??????? ? ?????

????? ????????? ???????? ?? ?????????? ???????, ?? ?????? ?????????, ?????????.

? ???? ??????? ??????? ?? ?????? ??? ? ??? ???????.

???. 65. ???????? ?? ??????? ??????????

???? ??????? ?????????? ???????? ?? ?? ????, ?? ??????????? ?????? ?????????? (?????????). ?? ????????? ????? ???? ? ????? (????????? ???. ? 43, ?. 171?172). ??? ???? ???? ??? ???? ????? ? ????? ?????????? ?? ?????????.

??? ?????? ?????? ????. ????? ??????????? ??? ??????? ?????????? ?????? ???? ???????????? ????? ??? ??????. ???? ?????????????? ?????????, ??????????? ??????????? ? ????? ?????? ??????? ????. ?????? ?????????? ????????? ??????????????.

???????? ??? ???????? ?? ????? ???????? ?????: ?????? ????? ???? ? ??????, ??????????, ?? ?????? ????, ?????????? ? ?????????? ?? ??????, ????????? ?????? ?????? ? ????????. ??????????? ???????? ?????, ??????? ?????, ?? ?????? ??????? ?????? ????, ?????????? ????? ?? ??????????? ??????? ?? ??????????? ?????.

???????? ?????????????? ?????????? ? 1960 ?. ? ??? (??????? ???????) ?????????? ???? ? ????????? ???? ?????, ?????????? ????????, ??????????? ???????, ?? ???????? ???? ?????????? ??????. ? ?? ???????? ?????? ??????? ?????? ???? (???.? 66).

??? ?????????? ???? ?????????? ???????????? 12-??????? ??????. ???????? ????? 1?4 ???? ???????? ?? ??????? (?? ????????? ????? ??????? ? ???????????). ?????????? ????? 6 ???? ???????? ???????? (?????????????? ???? ??????????? ???????), ? 7 ? ???? ???????? ( ?????????? ?????), 11-12???? ? ?????????????? (????????? ????? ???)? (???.? 67). ?????? ?? ???? ?????????? ??????? 100 ???. ??????????. ??????????? ?????????? ??????? ???? ? ? ?????????? ??? ?? ????? ????. ?????? ????? ?????? ???????? ?????? ??????? 10 ???. ?????.

????? ?????????? ? ???????? ? ??????? ?????? ????????, ?????.

???????????? ??????????? ?? ??? ?????? ??????? ??? ?????????????????? ? 1201 ?. ??? ???????? ????? 1 ??? ?????. ? ???????? XX ??. ???? ??????? 30 ????????????? ??????????. ?????????? ? ? ???? ? 1908 ?. (???????? 100 ???. ?????), ? ???? ? 1920 ?. (200 ???.) ??? 1976 ?. (650???.). ????????? ?????????? ??????????? ? ?????.

???. 66. ??????? ??????????

???.? 67.? ????? ? ??? e ? ??? ? ?

?????????? ?????????? ??????????:? ?? ??? ?????????? (????? ? ??? ?????????? ????????)? ? ??? ????? ?? ??? ???? ???????? ??????

???????? ??????????

??? ????? ?? ????????????. ?????????? ????? ????? ??????????. ? ????? ?????? ???? ?????????? ???????? ????????????? ?? ?????? ????? ????, ???????????? ?????????????. ? ??????? ???????? ? ??????????? ????????? ???????? ????????? ????? ??????? ? ????-??? ????? ???? ???????.

???????? ????????? ????????? ? ??????? ??????????. ?? ????, ??????? ????? ?? ?? ???? ????? ?? ???????????. ?????-???? ????????? ????? ????????? ????? ? ???? ??????????, ??? ???? ??????? ????????????? ???? ???????. ???? ????????? ????? ???????? ?????? ? ???????????? ?? ??????????. ??? ????? ??????? ?????????? ???????, ?? ?????????? 10-????? ????????. ? ??????, ?? ????? ??????? ?? ?????? ? ?????, ? ?????? ???? ???????? ????????? ???????? ?? ??? ??????????.

???. 68. ?????? ?????? ?????????? ? ???????

?? ??????? ??????????. ? ????? ??????? ????? ??? ?????????? ????? ?? ????, ? ? ????? ???? ??????????? ?????. ? ????? ? ????? ????????????. ?????????? ????????? ?? ????? ?????????? ????, ? ????? ??????? ? ???????? ? ?????? ??????? ????? ????. ???? ????? (???) ?? ???????? ??????? ????????? ???? ?????? ?????, ??? ????????????? ?? ?????? ????????. ?? ????????? ?????????? ???????.

???? ????????? ? ?????? ????????? ??????? ?? ??????? ?? ? ???????. ??? ?????????????? ?????????? ????, ?? ????????? ????????????? ????????????. ????? ??? ???????? ????.

????? ??? ???? ?????????? ?? ????? ?????? (???? ??, ?????? ? ??????? ???????).

???? ???? ??????? ?? ????? ???????? ??????????, ?? ?????????, ?? ???? ?????????? ? ???? ????????? ?????? ???? ? ??????????????????? ?? ??????????????? (???.? 68). ? ????? ?????????? ??????? ? ???????? (????? ?? 9 ????) ? ????? (?? 7 ????).

?????????? ? ?? ??????? ???????? ???????? ? ?????? ???????? ???????? ???, ????????? ????????? ????? ????.

???????-??????????

??????? ?? ?????????? ?????????, ???? ???????, ?? ??????? ????? ???????? ?????????? ??????????. ??? ???????, ???? ?? 2? ??? ?? ?????????? ? ??????? ??? ?????? ?????? ? ????????? ? ????’??. ?? ?????????. ?? ?? 15 ?? ?? ?????????????? ???????? ??? ????????, ?????? ???? ????? ? ?????????. ?????? ?????????? ?? ????? ??????, ? ? ???? ?????????? ??? ????. ?????????? ?????????? ????????? ? ???? ???????: ?????? ???????, ?????? ????????? ???????, ????? ???????? ????????? ? ?????. ? ????? ????????? ????????? ?????, ?? ????? ???????? ?????????? ?????????? ? ??????? ????? ?????????.

?????’??????

?????????? ? ?? ?????? ???????? ? ????????? ????? ???????, ???????? ????????? ????????? ? ???????? ????? ????.

????????? ???? ? ?? ?????? ?????? ????? ????, ?? ?????? ?? ??? ?????????? ????, ?? ????????? ??????? ???????.

?????? ?????? ?????????? ?????????? ? ??????????????????? ? ??????????????? ????????? ??????, ?? ?????????? ?????? ??? ?????????? ????.

????????? ? ????????

1. ?? ?????? ??????????

2. ??? ???????? ?????????? ??????????? ?? ???? ?????????

3. ?? ???? ?????? ?????????? ???? ???????????

4. ??? ????????? ??????????

5. ? ???? ??????? ????????? ??????????? ??????????? ?????? ? ??????? ?? ???? ??????? ????? ????.

6. ?? ??????? ?????????? ? ?????? ?? ? ?????

7. ???????, ???? ????? ? ????????? ?? ??????? ??????????.

Источник: http://subject.com.ua/textbook/geography/6klas_2/20.html

Внутрішня будова Землі

Земля має складну внутрішню будову. Про будову Землі дізнаються переважно на основі сейсмічних даних — за швидкістю хвиль, які виникають при землетрусах. Безпосереднє спостереження можливе лише на невеликій глибині: найбільші свердловини досягають понад 12 км (Кольський півострів).

У будові Землі три основні оболонки: земна кора, мантія та ядро.

Верхня з оболонок товщиною від 5 до 70 км — земна кора. Через кожні 100 м глибини щільність речовини зростає в середньому на З °С.

Глибше земної кори, до 2900 км розміщена густіша силікатна оболонка — мантія. Біля нижньої її межі температура 2000—2500 °С. Мантія поділяється на верхню і нижню, межа між ними проходить на глибині близько 1000 км. Усередині мантії на глибині 100— 250 км під континентами і 50—100 км під океанами починається шар речовини підвищеної пластичності, що наближається до плавлення, так звана астеносфера. Підошва астеносфери знаходиться на глибинах 400 км.

Центральну частину Землі становить ядро, радіус якого дорівнює 3470 км. Воно поділяється на зовнішнє ядро (від 2900 до 4980 км) і внутрішнє (від 4980 км до центру Землі). Ядро Землі силікатне. Температура в центрі Землі не перевищує 5000 °С.

Вважається, що у внутрішній частині ядра речовини перебувають у розплавленому рухомому стані, і в ядрі внаслідок обертання планети виникає електричний струм, який створює магнітне поле Землі; зовнішня частина ядра тверда.

Внутрішні оболонки Землі мають різний речовинний склад, що пов’язується із диференціацією первинної холодної речовини планети в умовах її сильного розплавлений. Вважається, що при цьому найважчі елементи (залізо, нікель та ін.) проникали вглиб, а відносно легкі (кремній, алюміній) піднімались. Перші утворили ядро, другі — земну кору. При розплавленні одночасно виділялись гази і пара води, які сформували первинну атмосферу і гідросферу.

Поняття «літосфера»

Літосфера (земна кора) — верхня тверда кам’яна оболонка Землі, зверху обмежена атмосферою і гідросферою, знизу — поверхнею більш щільного ультрафіолетового субстрата мантії — поверхнею Мохоровичича, яка встановлена на основі сейсмічних даних. Поверхня Мохоровичича — поверхня розділу між земною корою і мантією, встановлена югославським ученим А. Мохоровичичем і названа його ім’ям.

Товщина земної кори під рівнинами 30— 35 км, у гірських регіонах — 50—75 км, а в межах западин морів та океанів — від 5 до 10 км. Верхня частина земної кори складається головним чином з осадових порід. Осадова оболонка, середня (виражена тільки в межах континентів) — гранітна, нижня (розвинута під континентами та під океанами) — базальтова. На кристалічних щитах осадового шару, як правило, немає, а є «гранітний».

Типи земної кори

У будові земної кори три шари порід. Верхній шар називається осадовий, бо він складається переважно з осадових порід: пісків, глин, вапняків. Поширений майже скрізь на планеті, але його потужність коливається в значних межах — від кількох метрів на виходах на поверхню давніх кристалічних порід до 15 м у Баренцовому морі. Середній шар називають гранітним за його схожість із щільністю магматичних порід — гранітів. Поширений переважно під материками, потужність його змінюється від 0 до 20 км. Верхня частина гранітів у деяких районах, наприклад на Кольському півострові, в Житомирській області, виходить на поверхню і доступна для безпосереднього вивчення. Нижній шар земної кори, найменш досліджений, умовно названий базальтовим, за щільністю схожий з цією гірською породою. Як і осадові породи, поширений повсюдно, а потужність його коливається від 3 до 40 км.

Особливості будови земної кори під континентами і океанами були причиною поділу її на два типи: континентальну та океанічну. їхня межа не збігається з межами материків та океанів, вона проходить по океанічному дну на глибинах 2000—3500 м. Часто визначають ще третій тип земної кори — перехідний; у цій зоні спостерігається чергування ділянок континентальної та океанічної кори.

Континентальний тип земної кори найпотужніший. Його середня товщина 43,5 км, мінімальна (близько 20 км) — на стику з океанічною корою, максимальна (до 75 км) — під гірськими хребтами Тибету, Тянь-Шаню, Паміру. У цьому типі здебільшого добре виражені всі три шари порід — осадові, гранітні, базальтові.

В океанічного типу земної кори мала потужність (5—20 км). Він дуже поширений. Характерна його особливість — немає гранітного шару. Тому осадові породи незначної потужності залягають безпосередньо над базальтовими.

Для перехідного типу земної кори характерна велика контрастність, властива зонам сучасних геосинкліналей. До перехідного типу кори належать Курильська дуга, ділянки, зайняті Чорним, Середземним, Червоним і Карибським морями, а також окремі підводні хребти. Утворення перехідного типу кори пов’язане, мабуть, з активним горотворенням.

Згідно з найновішими даними, зовнішня оболонка Землі — літосфера — це мозаїка з семи великих (Євроазіатська, Африканська, Північноамериканська, Південноамериканська, Тихоокеанська, Індо-Австралійська та Антарктична) і кількох менших плит, шо перемішуються одна відносно іншої. Краї плит чітко окреслені глобальними системами розподілу епіцентрів землетрусів. Можливі три типи відносного руху плит 1) дивергенція, або розходження їх у різні боки; 2) конвергенція, або сходження внаслідок зустрічного руху; 3) проковзування однієї відносно іншої так званими розломами.

Источник: http://pidruchniki.com/12461220/geografiya/litosfera_relyef

§ 11. Тектонічні структури (підручник)

РОЗДІЛ II . ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Тема 4. Тектонічні структури

§ 11. Тектонічні структури

1. Пригадайте, як називаються відносно стійкі та рухомі ділянки земної кори.

2. Яку будову має платформа?

3. За якими ознаками на платформі розрізняють щити і плити?

Основні тектонічні структури. Тектонічні структури – це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наукатектоніка .

Як ви вже знаєте, найбільшими тектонічними структурами є платформи і рухомі пояси. Платформа – це відносно стійка ділянка земної кори з досить плоскою поверхнею, що лежить на місці зруйнованих складчастих споруд. Вона має двошарову будову: знизу залягає кристалічний фундамент, складений давніми твердими породами, над ним – осадовий чохол, утворений молодшими відкладами. На платформі виділяють щити і плити. Щит є припіднятою аж до земної поверхні ділянкою кристалічного фундаменту платформи. осадовий чохол на ньому є малопотужним і не суцільним. Плита – це ділянка платформи, де фундамент занурений на глибину і всюди перекритий осадовим чохлом.

Рухомий пояс – це видовжена ділянка земної кори, в межах якої тривалий час відбувалися давні й продовжуються сучасні рухи земної кори. У рухомому поясі розрізняють складчасті споруди. крайові (передгірні) прогини .

На території України поширені також такі тектонічні структури, як западини – глибоко увігнуті ділянки земної кори, заповнені осадовими та вулканічними товщами. Западини поширені як на платформах, так і в рухомих поясах, а також у зонах їх стикувань.

Межі тектонічних структур відображено на тектонічній карті. На ній також зазначено складчастості, під час яких вони сформувалися.

Платформи. Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.

На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина. яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).

Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.

На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду. яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам’яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім’яті у складки.

Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.

Рекорди України

За кількістю та розмаїттям основних тектонічних структур, які стикаються на території України, наша країна є лідером серед європейських держав.

Дивовижна Україна

Землетруси на платформах

Незважаючи на стабільність фундаменту платформи, інколи в його давніх глибинних розломах відбуваються зміщення пластів. Це спричинює місцеві землетруси силою до 5 балів в епіцентрі. Зокрема, у 2002 р. епіцентр такого землетрусу знаходився в селищі Микулинці на Тернопільщині, а у 2007 р. – у м. Кривому Розі.

Мал. Тектонічна будова

Робота з картою

1. Які платформи лежать в основі території України?

2. Назвіть тектонічні структури в межах Східноєвропейської платформи.

3. Де розташовані складчасті системи?

4. Які тектонічні структури охоплює Карпатська складчаста система?

Середземноморський рухомий пояс. Основними тектонічними структурами поясу є Карпатська складчаста система, складчасто-брилова споруда Гірського Криму та Чорноморська западина.

Карпатська складчаста система. що знаходиться на крайньому заході країни, є складовою більшої структури – Альпійської складчастої області. Тривалий геологічний розвиток і прояв горотвірних процесів кількох епох спричинили дуже складну будову системи, поширення потужних товщ порід різного походження і віку. Поряд з відносно молодими осадовими відкладами (пісковиками, глинами, глинистими сланцями) система складена докембрійськими гнейсами, гранітами, кварцитами, кристалічними сланцями. Осьовою її частиною є Карпатська складчаста споруда. В ній багатокілометрова товща осадових порід зім’ята у складки, які часто розірвані та зміщені. Вони насунуті у північно-східному напрямку на прилеглий Передкарпатський прогин. Прогин заповнений осадовими породами (потужністю до 4,5 км) і є зоною стикування Карпатської системи із Східноєвропейською платформою. На південному заході до складчастої споруди прилягає Закарпатська западина. що є частиною Середньодунайської западини. Вона складена товщами осадових і вулканічних порід, які утворилися в результаті проникнення магми вздовж ліній розломів.

Складчасто-брилова споруда Гірського Криму займає південь Кримського півострова. Західна і південна її частини занурені під дно Чорного моря. Споруда утворена осадовими і вулканічними породами. Її складки порушені численними скидами, зсувами і насувами.

Чорноморська западина. яка займає найбільш глибоководну частину Чорного моря, є залишком давнього прогину – моря Тетіс. Земна кора під нею здебільшого океанічного типу (тобто не має гранітного шару).

Зона сучасної сейсмічної активності. Зона сучасної сейсмічної активності пов’язана із Середземноморським рухомим поясом. У Карпатах і Кримсько-Чорноморському регіоні можливі землетруси силою 6 – 8 балів за 12-бальною міжнародною шкалою. Останні руйнівні землетруси на території України були в 1927 p. Їх епіцентри знаходилися в акваторії Чорного моря на невеликій відстані від південного узбережжя Криму. У Карпатах епіцентри землетрусів 1977 і 1986 p оків знаходилися на території Румунії. Тоді коливання земної кори відчувалося на значній частині Правобережної України.

З І V ст. до н.е. і до наших днів у Криму зафіксовано близько 80 сильних землетрусів.

Землетруси в Криму

У 1927 р. в Криму сталися два землетруси, що спричинили руйнування на узбережжі від Севастополя до Феодосії. Зокрема зруйнувалася частина скелі під відомим палацом “Ластівчине гніздо”. Відтоді руйнівних землетрусів не було. Проте чутливі сейсмічні прилади щорічно фіксують десятки слабких поштовхів. Більшість їх епіцентрів знаходиться у Чорному морі між Ялтою і Гурфузом на глибині від 10 до 40 км під дном – там, де плита Чорноморської западини занурюється під континентальну земну кору.

Запам’ятайте

Найбільшими тектонічними структурами у межах України є: давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа і Середземноморський рухомий пояс.

На Східноєвропейській платформі розрізняють Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську, Дніпровсько-Донецьку та Причорноморську западини, Воронезький кристалічний масив.

Основними структурами в Середземноморському рухомому поясі є Карпатська складчаста система та складчасто-брилова споруда Гірського Криму, які сформувалися в альпійську епоху гороутворення.

На території України також розташовані давня ( герцинська ) Донецька складчаста споруда та молоді ( післягерцинські ) Скіфська й Західноєвропейська платформа.

Середземноморський рухомий пояс є зоною сучасної сейсмічної активності.

Тектонічна карта – це тематична карта, на якій показано межі тектонічних структур та зазначено складчастості, під час яких вони сформувалися.

Запитання і завдання

1. Що відображає тектонічна карта?

2. Яку будову має платформа? Що називають щитом та плитою? Які плити та щит утворилися в межах України?

3. Які структури розрізняють в межах Східноєвропейської платформи?

4. Що називають рухомим поясом? Який пояс поширений в межах України?

5. У чому полягають особливості складчасто-брилової споруди Гірського Криму?

6. Які складчастості найбільше проявилися в геологічній історії України?

Источник: http://ukrmap.su/uk-g8/864.html

§ 3. Будова земної кори і рельєф (підручник)

§ 3. Будова земної кори і рельєф

1. Пригадайте, що таке земна кора.

2. Чим материкова кора відрізняється від океанічної?

3. Які розрізняють форми рельєфу?

БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ. Як відомо. земна кора – це верхній шар нашої планети. Разом з верхньою частиною мантії вона утворює літосферу – тверду оболонку Землі. Розрізняють два головні типи земної кори. Материкова земна кора складається з трьох шарів (осадового, гранітного, базальтового). Океанічна земна кора утворена лише двома шарами (осадовим і базальтовим) і дуже тонка. Такий тип кори є лише під западинами океанів.

Учені вважають, що спочатку на нашій планеті утворилася земна кора океанічного типу. Під впливом процесів, що відбуваються в надрах Землі, вона потовщувалася і на її поверхні утворилися складки – гірські ділянки. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін: розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами, поки не набула сучасного вигляду.

Мал. Будова земної кори

РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ. Згідно з теорією руху літосферних плит, що ґрунтується на гіпотезі дрейфу материків, земна кора разом з частиною верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими розломами на величезні блоки – літосферні плити. Більшість плит включають як материкову, так і океанічну земну кору. Їх товщина 60 – 100 км.

Літосферні плити здатні повільно переміщуватися по в’язкій поверхні мантії (астеносфері), ніби гігантські крижини поверхнею води. Швидкість їх руху видається мізерною – кілька сантиметрів на рік. Проте цей рух відбувається протягом сотень мільйонів років, тому плити за такий час переміщуються на тисячі кілометрів. Отже, сучасне розміщення материків і океанів – це результат тривалого горизонтального руху літосферних плит. Ці рухи також призводять до того, що на стиках плит в одних місцях відбувається їх зіткнення, а в інших – розсування.

Внаслідок зіткнення двох літосферних плит з материковою корою їхні краї разом з усіма нагромадженими осадовими породами зминаються у складки, породжуючи гірські хребти. Якщо ж зближуються плити, одна з океанічною, а друга з материковою корою, то перша прогинається і ніби пірнає під материкову. При цьому припіднятий край материкової кори зминається в складки, формуючи гори, уздовж узбереж виникають ланцюги островів і глибоководні жолоби.

При розсуванні літосферних плит на їх межах утворюються тріщини. Таке трапляється здебільшого на дні океанів з тонкою корою – в рифтових долинах – поздовжніх ущелинах (завширшки кілька десятків кілометрів), що розділяють серединно-океанічні хребти – величезні підводні гірські споруди. Тріщинами на поверхню дна піднімається розплавлена магма. При її охолодженні з магматичних порід виникає смуга молодої земної кори. Вона поступово розповзається в обидва боки від глибинного розлому, що її породив, нарощуючи краї літосферних плит. Внаслідок цього океанічне ложе розширюється. На дні океану працює ніби гігантський конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою від місця їх зародження до материкових околиць океану. Швидкість їх руху маленька, а шлях довгий. Тому ці ділянки досягають берегів через 15 – 20 млн років. Пройшовши цей шлях, вони опускаються в глибоководний жолоб і, пірнаючи під материк, занурюються в мантію, з якої вони утворилася в центральних частинах серединно-океанічних хребтів.

СТІЙКІ ТА РУХОМІ ДІЛЯНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ. Рухи літосферних плит указують на те, що на земній поверхні є відносно стійкі та рухомі ділянки.

Відносно стійкі ділянки земної кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні ділянки літосферних плит. Вони лежать в основі материків і океанічних западин. Платформи мають двошарову будову. Нижній ярус – фундамент, утворений кристалічний магматичними і метаморфічними породами. Верхній – осадовий чохол, складений осадовими породами, що ніби чохлом накривають зверху фундамент. Подекуди тверді кристалічні породи фундаменту виступають з-під пухких осадових порід чохла на поверхню платформи. Такі ділянки називають щитами. Ділянки ж перекриті чохлом називають – плитами (не плутайте з літосферними плитами). З а геологічним віком р озрізняють давні і молоді платформи. Давні платформи утворилися в найдавніші геологічні часи – в архейську і протерозойську ери, тобто в докембрії. Вік їх фундаменту 1,5 – 4 млрд років. Фундамент молодих платформ утворився тільки 0,5 млрд років тому.

Між відносно стійкими ділянками земної кори розміщуються нестійкі зони – рухомі пояси . Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі і в океанах (в серединно-океанічних хребтах і глибоководних жолобах). У цих вузьких, але витягнутих на тисячі кілометрів зонах, скупчені вулкани і часто трапляються землетруси. Тому їх називають сейсмічними поясами .

РОЗМІЩЕННЯ ФОРМ РЕЛЬЄФУ. Рельєф тісно пов’язаний з будовою земної кори. Сучасний її зовнішній вигляд формують найбільші форми рельєфу ­­­­­­– виступи материків і западини океанів, гори і величезні рівнини. Вони утворилися в результаті рухів літосферних плит. У розміщенні форм рельєфу на поверхні Землі є певні закономірності.

Виступи материків відповідають земній корі материкового типу, а океанічні западини – областям поширення океанічної кори. Великі рівнини розміщуються на давніх платформах. Від того на якій ділянці платформи розташована рівнина залежить її висота: на щитах найчастіше лежать височини і плоскогір’я, на плитах – низовини.

Гори суходолу та серединно-океанічні хребти і глибоководні жолоби на дні океанів розташовуються у рухомих поясах на межах літосферних плит. На суходолі при зіткненні літосферних плит породи на їх краях зминаються в складки – утворюється область складчастості. При цьому виникають молоді складчасті гори. Поступово, протягом мільйонів років, вони руйнуються. Наступні рухи земної кори розломами розбивають їх на окремі брили. По цих розломах відбувається вертикальне зміщення: якщо одна ділянка піднімається відносно сусідніх, то утворюється горст. якщо опускається – грабен. Так утворюються складчасто-брилові гори .

ЗМІНА РЕЛЬЄФУ. Основною причиною різноманітності рельєфу є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно.

Внутрішні сили в основному створюють великі форми рельєфу. Зовнішні ж сили (вивітрювання, робота текучих вод, вітру, підземних вод, льодовиків, морського прибою) руйнують гірські породи і переносять продукти руйнування з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх відкладення і нагромадження. Зміна рельєфу Землі відбувається безперервно. Змінюються обриси гір, їх висота, вирівнюються горби, заповнюються зниження. Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.

Рельєф нашої планети формувався тривалий час. При цьому періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори, коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на рівнини.

ЯК ЧИТАТИ КАРТУ «БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ». На тематичній карті «Будова земної кори» показано розташування літосферних плит та напрямки і швидкість їх руху. На плитах виділено кольором платформи і області складчастості. Вони краще вивчені і більш достовірно показані на суходолі. Як видно з карти, ядра сучасних материків утворюють здебільшого давні докембрійські платформи. Їх обрамляють молоді платформи та області складчастості, що утворилися в наступні ери. Часто на карті «Будова земної кори» наводиться спеціальна шкала – геохронологічна таблиця. що відображає відтинки геологічного часу (геологічні ери, періоди), яким відповідає певний етап формування земної кори (епохи горотворення).

На карті на дні морів і океанів позначено океанічні платформи, серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби, зони розломів. Штриховкою та значками відмічені зони землетрусів і вулкани. На м ісцезнаходження родовищ різних за походженням (осадових, магматичних, метаморфічних) корисних копалин вказують типові значки.

Мал. Геохронологічна таблиця

Працюємо з картою

1. Назвіть і покажіть великі літосферні плити. Якими типами земної кори вони утворені?

2. Визначте, в якому напрямку переміщуються Південноамериканська і Африканська, Євразійська і Індо-Австралійська плити.

3. Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються з найбільшою швидкістю.

4. Де проходять межі літосферних плит? Які процеси та явища виникають на їх межах? Поясніть, чому у межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 80 % усіх сучасних вулканів.

5. Назвіть острови Атлантичного океану, що лежать на межах літосферних плит. Які острови цього океану розташовані поза їх межами?

6. Наведіть приклади сусідства глибоководних жолобів і острівних дуг. Які природні процеси та явища виникають поблизу них?

7. Які форми рельєфу виникають на межах літосферних плит на суходолі? Наведіть конкретні приклади.

8. Назвіть давні (докембрійські) платформи.

9. Області складчастості яких періодів є на Євразійській плиті?

1. Чим земна кора материкового типу відрізняється від кори океанічного типу?

2. Якими є наслідки зближення і розсування літосферних плит?

3. Яку будову має платформа? Які розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної кори”, найбільші давні та молоді платформи.

4. Визначте за картою, де розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.

5. Які існують закономірності у розміщенні форм рельєфу?

Источник: http://ukrmap.su/uk-g7/798.html

Що таке земна кора?

Земна кора – зовнішня тверда оболонка Землі (геосфера), частина літосфери, товщиною від 5 км (під океаном) до 75 км (під материками). Нижче кори знаходиться мантія, яка відрізняється складом і фізичними властивостями – вона більш щільна, містить в основному тугоплавкі елементи. Розділяє кору і мантію межа Мохоровичича, або шар Мохо, де відбувається різке збільшення швидкості сейсмічних хвиль.

Розрізняють континентальну (материкову) і океанічну земну кору, а також її перехідні типи: субконтінентальной і субокеанической земну кору.

Континентальна (материкова) земна кора складається з декількох шарів. Верхній – шар осадових гірських порід. Потужність цього шару до 10-15 км. Під ним залягає гранітний шар. Гірські породи, які його складають, за своїми фізичними властивостями схожі з гранітом. Товщина цього шару від 5 до 15 км. Під гранітним шаром розташовується базальтовий шар, що складається з базальту і гірських порід, фізичні властивості яких нагадують базальт. Товщина цього шару від 10 км до 35 км. Таким чином, загальна товщина материкової земної кори досягає 30-70 км.

Океанічна земна кора відрізняється від материкової кори тим, що не має гранітного шару, або він дуже тонкий, тому товщина океанічної земної кори всього лише 6-15 км.

Для визначення хімічного складу земної кори доступні тільки її верхні частини – до глибини не більше 15-20 км. 97,2% від всього складу земної кори доводиться на: кисень – 49,13%, алюміній – 7,45%, кальцій – 3,25%, кремній – 26%, залізо – 4,2%, калій – 2,35 %, магній – 2,35%, натрій – 2,24%.

На інші елементи таблиці Менделєєва доводиться від десятих до сотих часток відсотка.

Джерела:

  • ecosystema.ru – Земна кора в Географічному словнику на сайті екологічного центру "Екосистема"
  • ru.wikipedia.org – Вікіпедія: Земна кора
  • glossary.ru – Земна кора на сайті "Глосарій"
  • geography.kz – Види земної кори
  • Додатково в базі даних Генона:

    • Що таке мантія?
    • Що таке вулкан?

      Источник: http://vidpo.net/shho-take-zemna-kora.html

      ЛІТОСФЕРА

      Типи земної кори

      Земну кору вивчено значно краще, ніж глибинні сфери Землі. Як показали геофізичні дослідження, в будові земної кори беруть участь три шари порід. Верхній шар називається осадовим, бо він складений переважно осадовими породами: пісками, глинами, вапняками та ін. Поширений майже скрізь на планеті, але його товщина коливається в значних межах — від кількох метрів на виходах на поверхню давніх кристалічних порід до 15 км в Баренцовому морі. Середній шар називається гранітним за його схожість за щільністю з магматичними породами — гранітами. Поширений переважно під материками, товщина його змінюється від 0 до 20 км. Верхня частина гранітів в деяких районах, наприклад на Кольському півострові, в північних і центральних районах України, виходить на земну поверхню і доступна для безпосереднього вивчення. Нижній шар земної кори найменш досліджений, умовно названий базальтовим внаслідок схожості за щільністю з цією гірською породою. Як і осадові породи, має повсюдне поширення, а товщини його коливаються від 3 до 40 км.

      Особливості будови земної кори під континентами і океанами стали причиною поділу її на два типи: континентальну і океанічну. Границя між ними не збігається з межами материків і океанів, вона проходить по океанічному дну на глибинах 2000—3500 м. Досить часто виділяють ще третій тип земної кори — перехідний: в цій зоні спостерігається чергування ділянок континентальної та океанічної кори.

      Континентальний тип земної кори найтовщий. Його середня товщина 43,5 км, мінімальна, близько 20 км, — на стику з океанічною корою, максимальна, до 75 км, — під гірськими хребтами Тибету, Тянь-Шаню, Паміру. В цьому типі здебільшого добре виражені всі три шари порід — осадові, гранітні та базальтові.

      Океанічний тип земної кори має малу товщину (5—20 км) при значному поширенні. Характерна його особливість — відсутність гранітного шару. Тому осадові породи незначної товщини залягають безпосередньо над базальтовими.

      Для перехідного типу земної кори характерна велика контрастність, властива зонам сучасних геосинкліналей. До перехідного типу належить ділянка кори під Курильською дугою, ділянки, зайняті Чорним, Середземним, Червоним і Карибським морями, а також деякі підводні хребти. Утворення перехідного типу кори пов’язане з активним гороутворенням.

      Важливі дані про будову і товщину земної кори на одних і тих самих широтах дають гравіметричні дослідження — вивчення сили тяжіння. Нагадаємо, що її величина є рівнодійною притягання маси Землі і відцентрової сили обертання планети.

      Гірські хребти створюють у верхніх шарах додаткову масу і тому повинні б збільшити величину сили тяжіння пропорційно масі гір. В океанах же густина води близько 1 г/см8, тому сила тяжіння над її поверхнею повинна б бути меншою, ніж в горах. Низинні райони на суші займають проміжне положення, і тому логічно припустити, що сила тяжіння тут матиме середньоширотні значення.

      Вимірювання показали, що фактично сила тяжіння на одній і тій самій паралелі скрізь практично однакова. Це означає, що в горах вона менша від нормальної, тобто тут проявляється, як прийнято говорити, від’ємна гравіметрична аномалія, на морі сила тяжіння більша розрахункової і аномалія тут додатна, на низовинах величини сили тяжіння близькі до розрахункових.

      Рис. 16. Ізостазія. a — рівнина; б і в — гірські країни; г — плато; д — океан; 1 — осадові породи; 2 — гранітний шар; 3 — базальтовий шар; 4 — верхня мантія; 5 — океан; 6 — поверхня Мохоровичича (Мохо)

      Такий розподіл сили тяжіння та її аномалій пояснюють ізостазією — зрівноваженням ваги земної кори різної густини на верхній мантії. Гірські хребти мають глибокі, але легкі "корені", а океанічне дно складене переважно важкими базальтовими породами (рис. 13). Якщо десь порушена рівновага від зміни навантаження, земна кора поступово спливає (наприклад при руйнуванні гір, таненні льодовиків та ін.) або занурюється в мантію, якщо її вага збільшується. Таким чином, земна кора ніби "плаває" на верхній мантії, а нижня межа кори дзеркально відображає рельєф поверхні Землі. У цьому відношенні кора нагадує айсберг в океані. Згідно із законом Архімеда, всі айсберги, щоб вони могли плавати, мають бути глибоко занурені у воду. Чим вищий айсберг, тим більша його підводна частина. Цей закон можна застосувати і для земної кори — материки мають товстішу кору ніж опущені простори океанічного дна.

      Описане явище ізостазії означає, що океан — це не тільки результат наявності води в ньому; поділ земної поверхні на сушу і море зумовлений різною будовою надр Землі. Материки не можуть опуститися нижче рівня Світового океану, бо вони складені головним чином легкими гірськими породами. У будові океанічного дна переважають більш важкі породи. Таким чином, материк не може перетворитися в океан і навпаки.

      Думки щодо поділу земної кори на різні типи дотримуються не всі вчені. Деякі геологи вважають, що земна кора скрізь на Землі однакова. Виявлені ж відмінності в характері проходження сейсмічних хвиль і розподілі сили тяжіння пояснюються тим, що кора під океаном зазнає величезного тиску водних мас і насичена водою. Це і змінює її властивості.

      Важливі дані про будову земної кори дають відомості, одержані в процесі глибокого буріння. Так, результати аналізів гірських порід, взятих з Кольської надглибокої свердловини, виявилися досить несподіваними. Там, де за геофізичними даними передбачалася наявність базальтового шару (у зв’язку з різкою зміною швидкості проходження хвиль), свердловина пересікла світлі архейські гнейси. Це дуже змінені, чи мета-морфізовані, гірські породи осадового або магматичного походження з високим вмістом кремнезему, і, що дуже важливо, одна з головних складових частин гранітного шару. Виникає питання: невже всі здогадки геологів і геофізиків про будову глибоких надр земної кори виявилися неправильними? Ні, це не так. Надглибоке буріння ще раз показало, наскільки складні природні процеси і яка непроста будова кори. У даному випадку різка зміна швидкостей хвиль пов’язана не з переходом від гранітного шару до базальтового, а з розущільненням порід за рахунок утворення тріщин в процесі звільнення води з кристалічних сіток мінералів під впливом високого тиску і температури.

      Результати глибокого буріння змінили уявлення про характер розподілу температур в надрах Землі. Раніше вважалося, що в межах Балтійського щита й у подібних йому регіонах збільшення температур з глибиною незначне. Очікувалося, що на глибині близько 7 км температура досягає 50е, а 10 км — 100°. Насправді температура виявилася значно вищою. До глибини 3 км температура збільшувалася на 1° через кожні 100 м, що відповідало розрахункам. Але далі її приріст досяг 2,5° на кожні 100 м, і, таким чином, на глибині 10 км температура виявилася рівною 180°. Допускають, що висока температура — наслідок інтенсивного теплого потоку, який іде від розігрітої мантії.

      Щоб краще вивчити глибинну будову Землі, передбачається закласти кілька нових надглибоких свердловин у різних районах Землі. Деякі з них повинні досягнути границі Мохоровичича. Це означає, що в недалекому майбутньому до рук учених попадуть унікальні зразки геологічних порід. Цілком ймовірно, що глибоке буріння дозволить виявити родовища корисних копалин, розширить уявлення людей про будову надр Землі.

      Источник: http://pidruchniki.com/12920522/geografiya/litosfera

      Еще по теме:

      • Пихтовое масло экзема Лечение экземы народными средствами – Как вылечить экзему Лечение экземы народными средствами зачастую бывает более эффективно, чем официальное лечение медицинскими препаратами. Это доказывают нижеприведенные примеры, как удалось вылечить экзему из газеты «Вестник ЗОЖ». Эффективная мазь от экземы может быть приготовлена и дома. Самый […]
      • Экзема барсучий жир Лечение экземы народными средствами – Как вылечить экзему Лечение экземы народными средствами зачастую бывает более эффективно, чем официальное лечение медицинскими препаратами. Это доказывают нижеприведенные примеры, как удалось вылечить экзему из газеты «Вестник ЗОЖ». Эффективная мазь от экземы может быть приготовлена и дома. Самый […]
      • Лук от алопеции отзывы Маски для лечения волос луком от облысения Содержание Волосы на голове постоянно выпадают, обновляясь, но если на конце волосинки заметно утолщение, луковица, необходимо срочно начать лечение от облысения. Наиболее эффективна луковая маска чистая или с дополнительными ингредиентами, накладываемая на корни волос с последующим утеплением. […]
      • Седативная терапия при псориазе В связи с тем, что в климактерическом периоде преобладают вегетативно-сосудистые и эмоционально-психические нарушения, мы также рекомендуем использовать седативные средства. Лечение следует начинать с назначения таких лекарственных препаратов, как отвары корня валерьяны и пустырника по 2—3 столовые ложки в день, таблеток валерьяны по […]
      • Чем вылечить мокнущую экзему Как удалось вылечить мокнущую экзему — отзывы Женщина много лет безрезультатно пыталась вылечить мокнущую экзему, пока подруга не посоветовала после каждого приема пищи, 2-3 раза в день жевать бутон пряной гвоздики (специя). После нескольких недель приема гвоздики экзема стала уменьшаться, а потом исчезла совсем. Но женщина до сих […]
      • Фурункул и подорожник Состав и лечебные свойства подорожника измельчить и смешать равные части листьев подорожника и тысячелистника. Применять как наружное средство. Менять повязку 2—3 раза в день. Сок подорожника необходимо готовить из свежей наземной части подорожника блошного и смеси с соком листьев подорожника большого. Используется при воспалении […]
      • Фазы ветряной оспы Вопрос: Какие существуют стадии ветрянки? На какие стадии делится ветрянка? МедКоллегия www.tiensmed.ru отвечает: 08 ноября 03:09, 2013 Ветрянка представляет собой инфекционное заболевание, протекающее с чередованием довольно типичных стадий. Однако применительно к ветрянке редко выделяют стадии ее течения, поскольку они общие для всех […]
      • Причины эритемы на ногах Узловатая эритема на ногах: фото, причины и лечение Содержание: При у зловатой эритеме происходит воспаление подкожных и кожных сосудов, в результате чего образуются болезненные плотные узлы диметром до 5 см, количество которых может достигать 50 штук. Чаще всего развитие получает узловатая эритема на ногах. В основном заболевание […]