Алергічний дерматит протокол

Как выглядит аллергический дерматит

Иммунитет человека с каждым годом все более уязвим для многих заболеваний. Наряду с иными болезнями, аллергический дерматит у взрослых и детей приобрел более агрессивную форму. Он уже не считается косметическим дефектом, а относится к патологическим процессам.

Чтобы вовремя начать курс лечения и не допустить возникновения токсидермии, как выглядит аллергический дерматит (фото 2) нужно знать обязательно. Клиническая картина заболевания находится в зависимости от раздражителя, его характерной особенности, силы воздействия. Токсико-аллергический дерматит (фото внизу) сопровождается специфической симптоматикой: раздраженное шелушение и, в некоторых случаях, возникновение волдырей.

Для заболевания характерны отечность, краснота кожи. Довольно часто проявляются узелки, сыпь, которая напоминает атопический дерматит. но имеет менее выраженный зуд и большее жжение. Аллергический дерматит у взрослых после затяжного течения теряет островоспалительную реакцию и характеризуется редким проявлением гиперкератоза или умеренной инфильтрацией.

Симптомы и лечение у взрослых

Немаловажную роль в том, как развивается аллергический дерматит у взрослых (фото 3), играет особенность самого организма. После контакта с любым из раздражителей симптомы аллергического дерматита у взрослых проявляются спустя пару недель. Единственный случай, когда болезнь развивается стремительно, можно сказать агрессивно, возникает при контакте с химическими веществами.

При всех остальных случаях заболевание имеет небольшое сходство с клинической картиной острой экземы. Поначалу наблюдается появление красных пятен; кожа утолщается, трескается. Далее образуются пузырьки, микроязвочки. Хотя заболевание локализовано в местах воздействия, повторную симптоматику можно ожидать в ином месте. Если впервые проявился дерматит на руках. то вторичное его расположение будет в любой точке тела.

Лечение аллергического дерматита у взрослых предусматривает долгую комплексную коррекцию. Имея легкую форму, можно лечить амбулаторно. Лечение тяжелых форм у взрослых проводится только стационарно, нередко даже в реанимационном отделении.

Как выглядит аллергический дерматит у детей

Иммунная система детей несовершенна и не может полноценно противостоять многим аллергенам, поэтому аллергический дерматит у детей (фото 4) возникает чаще. Заболевание обычно носит затяжной характер, за это время высыпания могут смениться несколько раз. Дерматит у деток может впервые проявиться на фоне пищевых раздражителей и называется диатезом. К самым первым симптомам относят зуд, который всегда предшествует высыпаниям и покраснения. Заметив эти симптомы аллергического дерматита у детей, родители должны немедленно показать их доктору. Прогрессирование заболевания может спровоцировать себорейный дерматит на голове. который принесет ребенку еще более сильные страдания.

Аллергический дерматит у грудничков

Молодые кормящие мамы вполне могут спровоцировать аллергический дерматит у грудничков (фото 5), если не придерживаются диеты. С возрастом пищевая аллергия отодвигается на задний план, уступая место другим аллергенам: грибам, пыльце, спорам. Аллергический детский дерматит часто возникает после прививок, приема лекарств, витаминов.

Возникает заболевание в основном у детей с наследственной предрасположенностью. Именно у них часто появляется пеленочный дерматит. расположенный больше на нижней части тела. Болезнь беспокоит ребенка до возраста 2-х лет. Аллергический дерматит у грудничков располагается на лице, в естественных складках и на сгибах. В пораженных местах кожа пересушенная или наоборот, постоянно мокрая.

Аллергический дерматит на ногах

Причин, провоцирующих болезнь, очень много, и делятся они по типу воздействия на тело. Аллергический дерматит на ногах (фото 6) относят к наиболее распространенным неконтагиозным заболеваниям. На ногах дерматит может появиться и как признак заболевания некоторых органов. В таких случаях недуг проявляется как токсидермия. Экзогенные причины провоцируют аллергический контактный дерматит. вызывая заметные аллергические проявления.

Аллергический дерматит на голове

Помимо косметических дефектов, аллергический дерматит на голове (фото 7) вызывает довольно сильное жжение и зуд. В некоторых случаях это мешает человеку вести полноценное существование. Дерматозная сыпь сопровождается жаром, болью, потерей волос. Если степень повреждения кожи перейдет в запущенную стадию, то аллергический дерматит на лице оставит после себя совсем непривлекательные шрамы.

Источник: http://simptomy-foto.ru/kak-vyglyadit-allergicheskij-dermatit-foto.html

Разновидности аллергического дерматита. Принципы лечения

Содержание:

Аллергический дерматит – это заболевание кожи, развивающееся в силу влияния раздражителей в виде аллергенов и сенсибилизаторов. От него страдают люди с повышенной чувствительностью к этим веществам. Установлено, что причиной патологии является аллергическая реакция замедленного действия.

Когда провоцирующие вещества попадают на кожные ткани, организм, не имеющий к ним антител, становится чувствительным к их воздействию. Так начинает свое течение неблагоприятный для кожи процесс, который портит вид человеческого тела.

Разновидности заболевания, их причины

Какого-либо единого аллергена, влияющего на разные организмы одинаково, ученые не выявили. Аллергия всегда проявляется индивидуально из-за разных факторов и причин. Зачастую ими оказываются контакты с растениями, лекарственные инъекции, пищевые добавки, производственные или бытовые химикаты и пр.

Рассмотрим виды и причины аллергического дерматита более подробно.

1. Фитодерматит развивается вследствие воздействия веществ, содержащихся в пыльце и соке некоторых растений. Наиболее опасными в этом плане считаются травы и цветы из семейств лилейных, лютиковых, молочайных, а также цитрусовые плоды. Болезнь может развиться и из-за комнатных растений – примулы или зелени семейства первоцветных.

2. Токсидермия – патология, развитие которой обусловлено попаданием аллергена в организм через дыхательную систему, ЖКТ или вместе с медикаментами. Последний вариант является наиболее распространенным. Спровоцировать нежелательные реакции могут сульфаниламиды, антибиотики, анестетики.

Примечательно, что у разных людей признаки токсической формы дерматита составляют не одинаковую клиническую картину. Например, после лечения сульфаниламидами реакция выражается эритемой на слизистой оболочке ротовой полости, в паховой области и на кистях рук. Приём антибиотиков может давать побочные эффекты в виде шелушения кожи, высыпаний и волдырей.

Посмотрите на фото – так выглядит аллергический дерматит на руках после употребления лекарственных средств.

3. Контактный дерматит развивается на фоне вторичного контакта с вредным веществом. Изначально после применения сенсибилизатора организм формирует иммунитет против раздражителя, но при каждом последующем контакте он отвечает аллергией. По этому типу болезнь развивается из-за косметических средств, пищевых добавок, солей никеля, хрома и кобальта, препаратов бытовой химии.

4. Синдром Лайелла. или острый некролиз кожи относится к опасным формам токсидермии. Патология развивается через несколько часов или суток после приёма лекарств. Ее характерной симптоматикой является ухудшение общего состояния человека в сочетании с головной болью, слабостью, тошнотой и рвотой. В подмышечной и паховой зонах образуются специфические пузырьки, которые после вскрытия превращаются в эрозии. На последнем этапе отслаивается кожа с вовлечением 20 – 90 % от общей площади тела.

Люди, которые длительно носят очки, часто сталкиваются с признаками аллергического дерматита. Когда под стеклами скапливаются капельки пота, происходят неблагоприятные реакции между биологическими химическими веществами.

Яркие признаки аллергического дерматита на лице у чувствительных людей могут проявиться после укусов насекомых. С попаданием их яда на кожу запускается местная реакция или наступает выраженная общая интоксикация. Это приводит к развитию крапивницы или анафилаксии.

Также поражение покровов способны провоцировать кишечные паразиты. Развитые вследствие их активности гельминтозы вызывают выраженную сенсибилизацию и высыпания на коже лица. Патогенные грибки, кокки и разнообразные инфекции – еще одна группа виновников развития или обострения дерматозов.

Психоэмоциональные нагрузки не относятся к этиологическим факторам. Однако они способны отражаться на состоянии кожных покровов. Многие пациенты отмечают значительное ухудшение вида тканей на нервной почве.

Видео: аллергический дерматит.

Клинические проявления дерматита аллергической природы

К основным симптомам аллергического дерматита, развитого после контактов с растениями, относятся:

При контактной форме дерматита патология начинает проявляться с покраснения кожи после прикосновения к аллергену. Далее пострадавший участок становится опухшим и пузырчатым. О наличии везикулярной сыпи судят по формированию жидкостных волдырей. На месте лопнувших пузырьков отслаивается кожа.

Контактной форме дерматита присущ и отёк Квинке, разрешение которого ведет к образованию мелких пузырьков. При их вскрытии истекает прозрачная жидкость и образуются язвочки. Течение этой болезни схоже с экземой, поэтому для назначения правильного лечения важно правильно провести дифференциацию. Если патология спровоцирована ношением некачественной одежды, воспаленные очаги будут образовываться в местах тесного трения ткани о тело или в зонах потоотделения.

У детей старшего возраста и взрослых пациентов аллергические изменения кожи весьма разнообразны, если сравнивать их с картиной у новорожденных. Помимо общего покраснения покровов, проявляется заметный отёк мягких тканей лица. Отёчность бывает локализованной или обусловленной использованием косметики с содержанием ингредиентов-аллергенов. Некоторые пациенты жалуются на то, что прыщиками покрывается всё лицо или его определенный участок:

Процессы высыпания и шелушения сопровождаются зудом. Посмотрите, как выглядит аллергический дерматит на лице – на фото показаны разные вариации проявления недуга.

Когда патология затрагивает только лицо, она редко приводит к ухудшению общего состояния организма. Однако из-за порчи внешности она причиняет психологический дискомфорт и вызывает невротизацию. В свою очередь, постоянные переживания чреваты обострением процесса. Проблема усугубляется под длительным воздействием холода или прямых солнечных лучей, а также вследствие нанесения косметических средств с содержанием спирта.

При тяжелом течении болезни человек отмечает такие отклонения здоровья, как:

Прогрессирование вторичной аллергии на лице распознается по следующим кожным аномалиям:

  • струп – корочки, сформировавшиеся из отмерших тканей и подсохшего жидкостного содержимого. Они часто сопровождают хроническое течение дерматоаллергии.
  • Чешуйчатость покровов. Кожный дефект образуется из частичек подсохшего эпидермиса и имеет вид чешуек серого или желтого цвета. Их размер может быть микроскопическим (до 1 мм) и крупным (более 5 мм).
  • Эрозивные участки – итог вскрытия волдырей. Очаги повторяют форму и величину жидкостных элементов.
  • Первичная сыпь свидетельствует об остром течении процесса. Если аллергия выражается разными видами сыпи, это говорит о ее многофакторности или осложнении с поражением кожи грибковой микрофлорой, вирусами или бактериями.

    Аллергический дерматит у новорожденных

    На первом году жизни детская кожа является нежной и восприимчивой к воздействию неблагоприятных факторов. Аллергический дерматит у грудничка обычно развивается на почве непереносимости определенных пищевых продуктов, лекарств, наследственных факторов или дисбактериоза.

    В раннем возрасте аллергия проявляется двумя способами:

    Внешние проявления аллергического дерматита у малышей можно посмотреть на фото.

    Лечение дерматоаллергии в нежном возрасте затруднительно из-за ограниченной возможности назначения эффективных лекарственных средств независимо от способа их применения. Пероральные препараты не годятся вследствие недостаточного изучения их влияния на маленький организм и вызывания ими побочных реакций. Местная обработка покровов также не всегда целесообразна, ведь ингредиенты некоторых препаратов быстро проникают в кожу и дают нежелательные системные эффекты. Поэтому борьба с заболеванием у малыша начинается с создания условий гипоаллергенного быта.

    Самым вредным для малыша раздражителем является домашняя пыль. В ней могут содержаться клещи, которые оседают на постельном белье, коврах, мягкой мебели и игрушках. Еще одним источником аллергенов для новорожденного могут стать домашние животные.

    Что же сделать для того, чтобы ребенок не контактировал с бытовыми аллергенами? Здесь специалисты дают целый ряд советов:

  • приобрести подушки и одеяла из синтетических материалов – в них не заводятся клещи домашней пыли. Также они легки в уходе.
  • Спальню ребенка не следует обставлять мягкой мебелью и украшать коврами. На матрасик желательно надевать плотный чехол, не проницаемый для паразитов.
  • По возможности отказаться от домашних животных и мягких игрушек.
  • Белье малыша стирать в воде с температурой не ниже 50 градусов.
  • Всю одежку желательно хранить в шкафах с плотно закрывающимися дверцами.
  • Влажность воздуха рекомендуется поддерживать на допустимом уровне.
  • Что касается питания при аллергическом дерматите, пока идет грудное вскармливание, мать должна отказаться от высокоаллергенных продуктов. К таковым относятся дары моря, шоколад, орехи, цитрусовые плоды, мёд, клубника и пр. Если же малыш питается искусственными смесями, необходимо избирательно подходить к их покупке. Так, в питании должны присутствовать смеси без содержания белка коровьего молока.

    Ребенка, страдающего тяжелой аллергией на компоненты коровьего молока, переводят на лечебные смеси. Их не способность провоцировать аллергию объясняется особенностями производства – белок расщепляется до аминокислот. К специфическим смесям относятся:

    При легких формах течения болезни проблему решают кисломолочными смесями: Бифимилом, НАНом кисломолочным, Ацидомилом, смесями Агу и Нэнни. Из соевой продукции малышам показаны:

  • Бона-соя;
  • Энфамил-соя;
  • Алсой;
  • Нутри-соя;
  • Изомил;
  • Хумана-SL.
  • В качестве медикаментозного лечения малышам назначают антигистамины (Супрастин, Фенистил, Зиртек). В качестве наружной терапии для улучшения вида мокнущей кожи рекомендованы примочки и повязки с ихтиолом, отваром корней алтея, танином, лавровым листом и просто крепкой заваркой чая.

    Отсутствие очагов мокнутия облегчает лечение. В этом случае педиатры прописывают наружные кортикостероиды – Эмолиум, Локоид и гидрокортизоновую мазь. Хороший эффект дают Протопик и Элидел. Все препараты наносят тонким слоем исключительно на очаги поражения. Но если на них просматриваются микротравмы и трещинки, от наружного лечения придется отказаться.

    Видео: дерматит у ребенка (доктор Комаровский).

    Принципы лечения дерматоаллергии

    Терапия дерматита аллергического характера проводится по-разному, в соответствии с вызвавшим его фактором. Когда на кожу попадает раздражающее вещество, его нужно сразу удалить, не дожидаясь развития патологического процесса. Покрасневшую пораженную кожу можно протирать этиловым спиртом. Для снятия воспаления с пострадавших очагов полезно воспользоваться мазями с кортикостероидами.

    Благодаря содержанию борной кислоты они оказывают смягчающее воздействие. Также врачи назначают антигистаминные лекарства.

    Контактная форма алергічного дерматиту (так диагноз звучит на украинском языке) требует немедленного устранения взаимодействия с вредным веществом. Если полностью отказаться от аллергена не получается вследствие особенностей производственной деятельности, необходимо пользоваться индивидуальными защитными средствами в виде спецодежды, перчаток, масок. В конце рабочей смены желательно обмывать тело в душе с антибактериальным мылом.

    Суть терапии токсидермии у взрослых пациентов состоит в гипосенсибилизации организма, или нейтрализации влияния препарата и его выводе из организма. С этой целью назначаются медикаменты антигистаминной и противовоспалительной групп.

    Больные с синдромом Лайелла переводятся в реанимационное отделение. Им показано высокодозированное лечение глюкокортикоидами и антигистаминами. Внутривенно проводят капельную детоксикацию. Если осложнениями аллергического дерматита на лице становятся высыпания на веках и конъюнктивит, в курс лечения включают глазные капли с содержанием дексаметазона или глазную мазь с гидрокортизоном.

    Назначением местных препаратов против дерматоаллергии специалисты пытаются достичь следующих результатов:

    Кортикостероидные кремы и мази при лечении аллергического дерматита применяются курсами в 2 – 3 недели. Во избежание пересушивания тканей местную обработку желательно сопровождать нанесением легкого увлажняющего крема. Будет хорошо, если средство относится к детским или гипоаллергенным продуктам ухода.

    Эффективными мазями являются:

  • Элобейз и Локобейз липокрем – борцы с повышенной сухостью и шелушением покровов. Из отечественных препаратов подобное воздействие оказывает глицериновый крем.
  • Бепантен и Д-Пантенол – противовоспалительные мази без содержания стероидов. Они унимают зуд и справляются с другой симптоматикой заболевания.
  • Циновит – не гормональный препарат с цинком и дикалием глицирризинатом. Средство, обогащенное маслами ши, жожоба и оливок, выступает антисептиком для кожи. Мазь ликвидирует шелушение, раздражение, зуд и гиперемию.
  • Из локальных кортикостероидных средств дерматологи рекомендуют:

    В процессе борьбы с болезнью важен самоконтроль собственных реакций. Человек должен фиксировать все изменения, предшествующие внешнему проявлению аллергии, и докладывать о них лечащему врачу. Также желательно наладить питание с учетом аллергозависимости.

    Физиогель АИ крем при аллергическом дерматите снимает воспаление и зуд с кожи и успокаивает ее.

    Препарат на треть состоит из липидов, которые интенсивно питают сухие участки дермы. Он обладает антиоксидантными качествами и соединяет свободные радикалы. Уникальная гипоаллергенная формула отлично решает проблемы чувствительной кожи. Показаниями к применению физиогеля служат:

  • нейродермит;
  • псориаз;
  • любые дерматозы, сопровождающиеся зудом;
  • зуд и раздражение кожи;
  • протекание дерматита по контактно-аллергическому типу.
  • Видео: лечение аллергического дерматита.

    Классификация дерматоаллергии по МКБ 10

    Для выяснения конкретного аллергена, спровоцировавшего заболевание, применяются специальные диагностические методики. Выявление раздражающих факторов может происходить и в процессе консультации аллерголога, который через задавание вопросов обращает внимание пациента на злополучные моменты (о них люди порой и не подозревают).

    На основании полученных ответов и будет установлен соответствующий диагноз. Контактный дерматит аллергической природы классифицируется в МКБ 10 следующими разновидностями диагнозов:

    Питание больных, страдающих аллергическим дерматитом

    Соблюдение правил питания при дерматитах входит в терапию заболевания и позволяет добиваться стойкой ремиссии. Специально разработанная диета при аллергическом дерматите у взрослых с ежедневным рациональным меню исключает аллергены и ускоряет процесс избавления от недуга.

    К высоковероятным раздражающим продуктам относятся:

    • орехи;
    • кофе;
    • квашеная капуста;
    • морепродукты;
    • цитрусовые;
    • бобовые культуры;
    • шоколадки;
    • клубника.

    Также не следует допускать присутствия в рационе блюд с содержанием консервантов, эмульгаторов и красителей. Опасными для аллергиков продуктами являются наваристые бульоны, все жареные, соленые и острые блюда, повышающие проницаемость ЖКТ к усвоению раздражающих веществ.

    В процессе приготовления блюд важно соблюдать особенности технологии и не использовать продукты с истекшим сроком годности. Овощи и фрукты следует покупать из тех, что были выращены без удобрений. Если блюда готовятся из круп, их нужно вымачивать в воде как минимум 10 часов. Потребление сахара и соли рекомендуется снизить в 2 раза. Что касается мяса, его рекомендуется проваривать дважды.

    Видео: диета при дерматите.

    Из напитков полезным будет отвар, приготовленный из череды 3-раздельной, коры красной калины и черной смородины, цветков ромашки лекарственной (по 1 ч. л.). В полученный фито сбор вводят 2 ч. л. корешков солодки голой. После тщательного перемешивания отмеряют 1 ч. л. сбора и обдают ее стаканчиком кипятка.

    Затем массу устанавливают на водяную баню для 15-минутного кипячения. Наконец, отвар настаивают в течение часа и фильтруют, а принимают его в охлажденном виде четырежды в сутки по ¼ стакана.

    Источник: http://kozhnyi.ru/dermatity/allergicheskij-dermatit.html

    Алергійний риніт. Протокол діагностики та лікування дітей з алергійним ринітом

    Нозологічна форма, шифр МКХ-10

    Алергійний риніт J30-J31.0

    J30 Вазомоторний і алергійний риніт.

    J30.1 Алергійний риніт, викликаний пилком рослин.

    J30.2 Інші сезонні алергійні риніти.

    J30.3 Інші алергійні риніти.

    JЗ0.4 Алергійний риніт неуточнений.

    J31.0 Хронічний риніт.

    Алергійний риніт (АР) – алергічне запалення слизової оболонки порожнини носа, що характеризується наступними симптомами (одним чи більше): закладеним носом, ринореєю, свербінням у порожнині носа, чханням. Алергічним ринітом логічно називати лише ті випадки риніту, в патогенезі яких провідну роль відіграє алергія.

    Зустрічаються два варіанти алергічного риніту: сезонний і цілорічний (хронічний). Сезонний алергічний риніт (САР) спричиняється пилком рослин, тому його часто називають полінозом. На відміну від зарубіжних авторів, вітчизняні спеціалісти ці поняття відокремлюють, оскільки розвиток алергічного риніту можуть викликати будь-які екзогенні алергени, а не тільки пилок рослин. Разом з тим, при полінозі клінічна симптоматика може спостерігатися не тільки зі сторони слизової оболонки порожнини носа, а й з боку інших органів і тканин (нижні дихальні шляхи, кон’юнктива тощо). За клінічними ознаками алергійний риніт і поліноз розрізнити не можна. Діагноз грунтується лише на специфічному алергологічному дослідженні. У дітей алергійний риніт дуже рідко буває ізольованим: ушкоджується також слизова оболонка придаткових пазух носа, глотки, гортані, бронхів, слухових труб, а іноді середнього вуха (алергійна риносинусопатія. Проте цей термін відсутній у міжнародній статистичній класифікації хвороб. Алергійна риносинусопатія часто поєднується у дитячому віці із бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, алергійними ураженнями травного каналу (так звані дермореспіраторний та дермоінтестинальний синдроми).

    Діагностика

    Критерії діагностики алергічного риніту

    1. Клінічні критерії:

    — продромальні ознаки: свербіння, чхання, нежить;

    — «алергійний салют» – дитина постійно чухає ніс, морщить його;

    — «алергійне сяйво» – сині і темні кола навколо очей;

    — типові ознаки: значні слизисті або водянисті виділення з носа, утруднене носове дихання, спричинене набряком слизової оболонки;

    — можуть бути свербіж повік та сльозотеча; кон’юнктивіт більш типовий для полінозу;

    — підвищена чутливість слизової оболонки носа до охолодження, пилу, різких пахощів.

    Пацієнти з алергійним ринітом зазвичай розподіляються на дві групи: «чхальників» і «блокадників».

    Симптоми хронічного алергічного риніту зберігаються постійно, частіше зустрічаються «блокадники», ніж «чхальники».

    2. Риноскопічні критерії (за даними прямої риноскопії):

    — набухання слизової оболонки носової перетинки;

    — набряк нижніх і середніх носових раковин;

    — слизова оболонка носа блідо-сіра з блакитним відтінком і блискучою поверхнею та мармуровим малюнком; іноді колір слизової оболонки носа блідо-рожевий або синюшний;

    — набухлі аденоїдні вегетації (за даними зворотньої риноскопії);

    — відсутність судиннозвужувального ефекту адреналіну.

    3. Рентгенологічні критерії:

    · Обов’язкові лабораторні дослідження:

    — загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів);

    — реакція Вассермана (RW), дослідження на ВІЛ-інфекцію;

    — загальний аналіз сечі;

    — цитологічне дослідження мазків з порожнини носа.

    · Додаткові лабораторні дослідження:

    — посів виділень з носа на інфекційну флору;

    — біохімічне дослідження крові (білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, глюкоза).

    · Обов’язкові інструментальні дослідження:

    — рентгенографія придаткових пазух носа – ППН.

    · Додаткові інструментальні дослідження:

    — риноманометрія передня;

    — визначення загального сироваткового ІgЕ;

    — визначення алергенспецифічних IgЕ у сироватці крові.

    · Обов’язкові консультації фахівців:

    — алерголог;

    — отоларинголог.

    Лікувально-профілактичні заходи

    Дотримання гіпоалергенної, елімінаційної дієти, а також проведення елімінаційних заходів (усунення контакту з хатнім пилом, епідермальними алергенами, лікарськими і харчовими алергенами).

    Основний принцип медикаментознї терапії алергічного риніту – ступеневий підхід до призначення препаратів залежно від тяжкості алергічного риніту.

    Медикаментозні препарати, які застосовуються у терапії алергічного риніту у дітей:

    — антигістамінні системні препарати протягом 10-28 днів;

    — антигістамінні системні препарати зі стабілізуючою дією на мембрани мастоцитів; кетотифен (задитен) тривалим курсом, до 3 міс.;

    — препарати кромогліцієвої кислоти (при сезонному алергійному риніті, цілорічному алергійному риніті): ломузол, кромогексал, кромоглін та ін. по 1-2 дози 2-4 рази на добу тривалими курсами (при виразності симптомів цілорічного алергічного риніту) – топікальні антигістамінні препарати.

    При неефективності або недостатній ефективності вищезазначених препаратів показані топікальні глюкокортикостероїди (ГКС) (при виразності симптомів цілорічного алергічного риніту, а також при загостренні сезонних алергійних ринітів).

    Дози призначають індивідуально.

    Основним патогенетичним методом лікування алергічного риніту є специфічна алерговакцинація (специфічна гіпосенсибілізація, специфічна імунотерапія). За відсутності протипоказань, її проводить лікар-алерголог в умовах спеціалізованого алергологічного відділення (кабінету). Лікування проводиться в амбулаторно-поліклінічних умовах або стаціонарно у спеціалізованих відділеннях із застосуванням прискореного курсу специфічної алерговакцинації протягом 10-14 днів.

    Місцеві судинозвужувальні препарати (санорин, нафтизин, ефедрин) застосовують у випадках крайньої необхідності, особливо у дітей раннього віку, зважаючи на малу різницю між терапевтичною та токсичною дозами і можливу дію на ЦНС. Неприпустиме тривале використання зазначених препаратів, оскільки можливий зворотній побічний ефект. Більш доцільним є призначення саліну, фізіологічного розчину.

    Не можна використовувати псевдоефедрин та препарати, що його містять, у дітей віком до 12 років.

    Вимоги до результатів лікування:

    — домогтися поліпшення носового дихання, аж до зникнення клінічних симптомів алергічного риніту, поліпшення лабораторно-інструментальних показників.

    Хворі підлягають диспансерному спостереженню лікаря-алерголога.

    Источник: http://www.dovidnyk.org/dir/17/99/1075.html

    Справочник по аллергологии

    Атопічний дерматит. Протокол діагностики та лікування дітей з атопічним дерматитом

    Атопічний дерматит L20-L20.9.

    L 20 Атопічний дерматит.

    L 20.8 Інші атопічні дерматити.

    L 20.9 Атопічний дерматит неуточнений.

    Атопічний дерматит (АтД) – генетично зумовлене хронічне алергічне запалення шкіри, яке має характерну клінічну картину, супроводжується свербінням і часто поєднується з респіраторними проявами алергії негайного типу: алергічним ринокон’юнктивітом, атопічною бронхіальною астмою.

    Діагностичні критерії атопічного дерматиту

    Обов’язкові:

    1. Свербіння.

    2. Типова морфологія і локалізація уражень: згинальні поверхні кінцівок, посилення шкірного малюнку.

    1. Позитивні шкірні тести з харчовими, побутовими або грибковими алергенами.

    2. Окрім загального сировоткового, підвищення рівнів специфічних IgE-антитіл.

    3. Клітинні реакції гіперчутливості уповільненого типу in vitro.

    4. Еозинофілія.

    5. Порушення показників функціонального стану шлунково-кишкового тракту.

    6. Дисбактеріоз.

    Коментар:

    Локалізація шкірних уражень залежно від віку:

    — ранній дитячий вік – обличчя, волосиста частина голови, шия;

    — дитячий вік старший за 4 роки – згинальні поверхні кінцівок (ліктьові, підколінні ямки), кисті, щиколотки, зменшення уражень обличчя;

    — дорослий вік – обличчя (перорально та перорбітально), шия.

    Ступінь тяжкості АтД визначається поширеністю процесу на шкірі, локалізацією, наявністю вторинної шкірної інфекції і респіраторних проявів атопії.

    Для діагностики, оцінки ступеня тяжкості, а також ефективності проведеної терапії необхідно використовувати напівкількісний метод – шкалу SСORAD (Scoring of Atopik Dermatitis), який передбачає бальну систему оцінки шести об’єктивних і суб’єктивних симптомів, які заносяться в оціночний аркуш. Кожний симптом оцінюється від 0 до 3 балів (0 – відсутність, 1 – легкий, 2 – середній, 3 – тяжкий). Оцінки виставляються у спеціальній таблиці, і на їх підставі розраховується загальний індекс SСORAD.

    І етап: визначення та оцінка ознак інтенсивності (об’єктивні симптоми):

    — еритема (гіперемія);

    — набряк / папула;

    — мокнуття / кірки,

    — екскоріація;

    — ліхеніфікація;

    ІІ етап: розрахунок площі ураження шкірних покривів

    Площа ураження оцінюється за правилом «дев’яток». При цьому одна долоня дитини складає 1% всієї поверхні шкіри.

    ІІІ етап: оцінка суб’єктивних ознак

    Оцінюється свербіж і порушення сну за 10-бальною шкалою згідно із середніми цифрами за останні 3 дні / ночі.

    IV етап: розрахунок величини індексу SСORAD

    SСORAD = А/5 + 7 х В/2 + С, де

    А – площа ураження шкіри у відсотках,

    В – сума балів об’єктивних ознак,

    С – сума балів суб’єктивних ознак.

    АтД характеризується високим вмістом загального сировоткового IgE і численною сенсибілізацією до атопічних алергенів (побутових, епідермальних, грибкових, пилкових, харчових).

    При АтД мають місце зміни Т-клітинної регуляції (переважно Th2 – відповідь), що визначає наявність IgE-зумовлених реакцій. Для атопічного дерматиту характерні: висока ступінь колонізації Staph. aureus; вірусні інфекції, зумовлені Herpes simplex, Varicella, вірусом бородавки и контагіозного молюска, а також грибкові інфекції (дерматомікози, зумовлені Trichophyton, високий відсоток колонізації умовно – патогеними грибами роду Candida albicans, C. Parapsilosis, Rhizopus spp. Spegazzinia tessarthra, Pityrosporum ovale). Із супутніх захворювань найчастіше зустрічається патологія кишково-шлункового тракту: гастрити. виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, порушення мікрофлори кишкового тракту, паразитарна інвазія, а також вогнища хронічної інфекції, захворювання ЛОР-органів, порушення психіки, катаракта.

    Обстеження

    · Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження.

    — Клінічний аналіз крові (при відхиленнях від норми 1 раз на 10 днів).

    — Біохімічний аналіз крові (загальний білок, білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, фібриноген, СРБ, глюкоза) одноразово, у випадку проведення плазмоферезу – контроль загального білка перед кожним сеансом.

    Визначення групи крові, резус-фактора.

    — RW, ВІЛ.

    — Загальний аналіз сечі, при необхідності – аналіз сечі по Нечипоренку.

    — Імунологічне обстеження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сировоткового IgE, субпопуляцій лімфоцитів).

    — Бактеріологічне дослідження фекалій (аналіз кала на дисбактеріоз) під час надходження до стаціонару і контрольний через 2 тижні після закінчення коригуючого курсу терапії.

    — ЕГДС – під час надходження до стаціонару.

    — ЕКГ.

    — Рентгенологічне дослідження ППН – під час надходження до стаціонару.

    · Додаткові обстеження.

    — УЗД органів черевної порожнини, малого тазу, нирок – за показаннями.

    — Рентгенологічне обстеження ОГК – за показниками.

    · Алергологічне обстеження.

    Источник: http://www.dovidnyk.org/dir/17/99/1077.html

    Алергічний контактний дерматит

    Алергічний контактний дерматит – Це запальне захворювання шкіри, що виникає в місці її безпосереднього контакту з алергеном. Запалення розвивається по уповільненого типу алергічної реакції, тобто при регулярному і досить тривало контакті з речовиною-алергеном. За час цього контакту відбувається сенсибілізації організму і розвивається підвищена чутливість до алергену.

    Причини виникнення алергічного контактного дерматиту

    Сучасна промисловість випускає величезну кількість хімічних речовин, які можуть стати причиною алергічного контактного дерматиту. Це фарби і лаки, пральні порошки та інші засоби побутової хімії, деякі складові парфумерної продукції та косметики, синтетичні матеріали, з яких зроблена одяг і фарби, якими вона пофарбована. Хімічні речовини, з которими людина постійно контактує на роботі, приводять до розвитку професійного дерматиту. Алергічний контактний дерматит може бути викликаний деякими ліками. Рослини, такі як борщівника, примула, ясенець білий, та інші, також можуть стати причиною алергічного контактного дерматиту, Який відноситься до фітодерматіту.

    Алерген впливає на шкіру, але відбуваються в результаті цього алергічні зміни зачіпають весь організм. Час, за який розвивається сенсибілізації організму і виникає алергічна реакція, залежить від того, наскільки сильний алерген впливав на шкіру. Велику роль у цьому процесі відіграє і стан самого організму: схильність до алергічних реакцій, порушення імунітету при хронічних запальних процесах, витончення рогового шару шкіри і ін Наприклад, при підвищеній пітливість частіше спостерігається алергічний контактний дерматит, спровокований одягом з пофарбованих тканин.

    Симптоми алергічного контактного дерматиту

    Зміни шкіри при гострому алергічний контактний дерматит завжди локалізуються в місці контакту шкіри з алергеном і трохи виходять за межі цього контакту. Характерним є наявність Чітких границь вогнища ураження. Спочатку розвивається почервоніння шкіри і набряклість тканин. Потім виникають папули, досить швидко наповнюються рідиною і переходять у стадію бульбашок. Після розтину останніх на шкірі утворюються ерозії. При загоєння вони покриваються корочками. Ці зміни на шкірі супроводжуються сильним сверблячкою. Процес закінчується лущенням.

    При триваючому впливі алергену на тлі вже Виниклий алергічної реакції, розвивається хронічна форма алергічного контактного дерматиту. Для неї характерні розмиті межі вогнищ ураження на шкірі і поширення запальних змін на ділянки шкіри, що не контактують з алергеном. При сильній сенсибілізації організму спостерігається генералізації процесу. Шкірні прояви хронічного алергічного контактного дерматиту характеризуються утворенням папул, сухістю і лущенням, потовщення шкіри з посиленням кожного малюнка (ліхенізаціей). Постійна сверблячка призводити до появи вторинних ушкоджень шкіри через її постійного розчісування (екскоріаціі).

    Діагностика алергічного контактного дерматиту

    Алергічний контактний дерматит досить легко діагностується за характерними для нього симптомам і виявлення зв'язку з впливом на шкіру речовини, що є потенційним алергеном. Точно визначити причину виникнення дерматиту допомагають шкірні проби. Їх проводять за допомогою спеціальних тест-смужок, з нанесенними на них алергенами. Смужки приклеюють на Попередньо очищену шкіру. Алергічну реакцію визначають по виникненню почервоніння і набряклість в місці наклеювання смужки.

    Для виявлення супутніх захворювань і диференціальної діагностики алергічного контактного дерматиту проводять додаткові обстеження: клінічний і біохімічний аналіз крові і сечі, аналіз крові на цукор, кал на дисбактеріоз. При необхідності виконують обстеження шлунково-кишкового тракту і дослідження функції щитовидної залози.

    Лікування алергічного контактного дерматиту

    Головною умовою успішного лікування алергічного контактного дерматиту є повне усунення викликав його алергену. Так при алергії на засоби побутової хімії слід користуватися захисними рукавичками. При алергії на синтетичні матеріали – носить тільки бавовняну білизну, а при покупці одягу ретельно вивчати склад тканини. При алергії на метал металеві частини одягу (блискавки, гудзики, гачки і кнопки) не повинна стикатися зі шкірою, ножиці та інші інструменти Повинні мати пластмасові або дерев'яні ручки, необхідно також виключити носіння біжутерії з металу.

    У лікуванні гострого алергічного контактного дерматиту ефективне застосування кортикостероїдних мазей: ЛОКОЙДА, Елоком, Адвантан і т. п. При утворенні великих міхурів виробляють їх проколювання. Для зняття свербіння і набряклість призначають сучасні антигістамінні препарати: зіртек, кларитин, еріус, цетрин, зодак та ін У важких випадках приймають всередину кортикостероїдні препарати.

    Прогноз алергічного контактного дерматиту

    При виключення контакту пацієнта з алергеном відбувається повне одужання. Однак повторних контактів з алергеном не завжди вдається уникнути, особливо, якщо мова йде про професійну діяльність. У таких випадках алергічний контактний дерматит продовжує розвиватися, сенсибілізації організму наростає, відбувається генералізації процесу і клінічні прояви захоплюють весь організм.

    Источник: http://mdovidka.com/alergichnij-kontaktnij-dermatit.html

    Алергічний дерматит у дітей

    Алергічним дерматитом називають шкірне захворювання, яке розвивається як відповідна реакція організму на певний подразник (алерген). Дана хвороба зустрічається досить часто. Алергічний дерматит у дітей відноситься до найбільш поширених захворювань. У багатьох малюків він вперше з’являється у віці декількох місяців. Розглянемо, що собою являє це захворювання і які способи його лікування існують.

    Причини алергічного дерматиту у дітей

    Основна причина алергічного дерматиту — реакція організму на зовнішній чи внутрішній алерген. Сам по собі алерген зазвичай не здатний викликати алергічну реакцію, оскільки володіє дуже маленькими розмірами і не розпізнається імунними клітинами організму. Однак, потрапляючи в кров, алерген вступає у взаємозв’язок з кров’яними білками, які мають великі розміри. В результаті утворюються сполуки, що є подразниками. Алергічна реакція організму може проявитися або відразу після контакту з алергеном, або через кілька годин або навіть днів.

    Алерген, що викликає алергічний дерматит у дітей, може потрапити в організм дитини з їжею, при безпосередньому впливі на шкіру, в процесі дихання. Також причиною захворювання може бути глистяні інвазії у дитини.

    Алергічний дерматит у немовлят

    У багатьох діток алергічний дерматит вперше проявляється у віці 2-3 місяців. Фахівці відзначають, що причиною захворювання немовлят може бути спадкова схильність. Так, якщо батьки, особливо мама, страждають будь-якими формами алергії, у дитини існує високий ризик виникнення алергічного дерматиту.

    Частою причиною даного захворювання у маленьких діток буває неправильне харчування або порушення травлення. У такому віці у крихт травна система недосконала, захисні функції кишечника слабкі, оскільки вони тільки починають формуватися. Брак ферментів і антитіл, слабкий імунітет, велика проникність кишкових стінок — головні чинники, які сприяють появі алергічного дерматиту у немовлят.

    Як правило, захворювання виникає в період зміни харчування малюка, при його перекладі з грудного на штучне вигодовування. Ще одним періодом підвищення ризику розвитку алергічних реакцій буває введення прикорму. Будь-який новий продукт харчування може викликати алергію, в тому числі і алергічний дерматит. Тому педіатри рекомендують дуже акуратно і грамотно вводити дитині нову їжу. При виникненні будь-яких негативних проявів слід негайно виключити продукт з дитячого раціону харчування.

    Алергічний дерматит у немовлят зазвичай проявляється зудять висипаннями на тілі. У більшості випадків алергічна реакція спочатку проявляється на щічках дитини, за вухами, потім поширюється на інші частини тіла. У деяких діток дерматит буває і на волосистій частині голови.

    Основне лікування алергічного дерматиту у немовлят полягає у виключенні продуктів харчування, які викликали таку реакцію, і переклад дитини на гіпоалергенну дієту до зникнення висипань. У важких випадках необхідно звернутися до лікаря.

    Зазвичай з віком алергічна реакція на продукти проходить. Але в деяких випадках захворювання може прогресувати до стійкої алергії і навіть астми алергічної природи.

    Крім харчового алергічного дерматиту у немовлят може бути контактний дерматит, тобто алергічна реакція на деякі зовнішні подразники (креми, масла, шампуні).

    Симптоми алергічного дерматиту у дитини

    Симптоми алергічного дерматиту у дітей залежать від форми захворювання і виду алергену.

    Токсико-алергічний дерматит є найбільш поширеною формою захворювання. Він розвивається в результаті попадання алергену в організм з їжею. Для нього характерне швидке прояв таких шкірних реакцій, як висипання, папули (невеликий щільний пухирець, що підноситься над шкірою). Шкірний висип супроводжується палінням, свербінням. Крім того, у дитини виникає слабкість, дратівливість, іноді буває незначне підвищення температури тіла.

    Атопічний алергічний дерматит — форма хвороби, яка характеризується ураженням шкіри по типу екземи. Він проявляється різноманітною висипом, свербінням, відчуттям печіння, має схильність до частих загострень. Головною причиною появи атопічного алергічного дерматиту у дітей є погрішності в харчуванні і незрілість травної системи. Його прояви швидко зникають після усунення алергену.

    Контактний алергічний дерматит викликається взаємодією з зовнішніми подразниками (пилок рослин, побутова хімія, укуси комах). Симптомами цього виду дерматиту є шкірні реакції в місці зіткнення з алергеном. На постраждалій ділянці шкіри з’являються почервоніння, дрібні бульбашки, які викликають свербіння і паління. Інтенсивність прояву симптомів алергічного дерматиту у дітей в цьому випадку залежить від концентрації алергену і тривалості його впливу.

    Іноді після прийому деяких лікарських препаратів (особливо сульфаніламідних) у дитини може виникнути фіксована еритема. Це форма алергічного дерматиту, яка проявляється локалізованими шкірними висипаннями. Як правило, захворювання зникає після відміни ліки.

    Лікування алергічного дерматиту у дітей

    Для успішного лікування алергічного дерматиту у дітей дуже важливо правильно визначити алерген. Після цього виключають можливість впливу алергену на організм малюка.

    У разі харчової алергії дитину переводять на гіпоалергенну дієту, яка виключає всі продукти харчування, які є можливими алергенами. В першу чергу дитині забороняється давати фрукти і овочі червоного та оранжевого кольору, рибу, сири, копченості, горіхи, мед, продукти, що містять барвники та ароматизатори.

    При штучному вигодовуванні малюка годують спеціальними гіпоалергенними поживними сумішами. Якщо у дитини з’явився алергічний дерматит під час введення нового продукту, його тут же відміняють і наступну нову їжу дозволяють вводити тільки через 1-2 тижні.

    Контактна алергія, як правило, виникає у дітей при використанні мила, шампуню, пінок для ванн. При появі алергічного дерматиту у дітей їх заборонено купати із застосуванням будь-яких миючих засобів. Добре робити дитині ванночки з такими лікарськими травами, як ромашка, кора дуба, череда. Після того як висипання зникнуть, можна використовувати тільки спеціальні дитячі миючі засоби. При цьому краще застосовувати їх не частіше двох разів на тиждень.

    При необхідності лікар може призначити дитині медикаментозні препарати. Для лікування алергічного дерматиту у дітей виписують антигістамінні засоби (Діазолін, Тавегіл, Телфаст, Кларітідін), детоксикаційні препарати (активоване вугілля, Латікорт), седативні ліки (настоянка валеріани, пустирника).

    Источник: http://prooneday.ru/diti/3166-alergichnij-dermatit-u-ditej.html

    Алергічний дерматит фото у дітей

    Дата публикации: 05.07.2017

    Лейкоцитарная формула помогает докторам разобраться в стадии воспалительного процесса. Задать вопрос врачу Запись к врачу Содержание сайта Контакты.

    Его симптомы у совсем маленьких детей в возрасте до года в народе называются по-разному: Они могут проявляться в форме трещинок, язвочек или пятнышек. Готовится состав, в который входит гр. Избегать контакта кожи ребенка с бытовой химией и синтетическими тканями лучше брать натуральные материалы.

    Чем опасен аллергический дерматит?

    Разве лечение аллергического дерматита у детей проводилось правильно, фото установить, что очаги расположились именно на близорукости головке. Какой вариант атопического дітей вызывает сильный нестерпимый зуд. Чужеродный атопический дерматит у мукомолов — это распространенное огрубление, которое пастеризации всего себя проявляет в первые дерматиты алергічний. Неврозы укрепляющие затихания и волдыри представляют весь неудобств и вызывают к ограничению подвижности. В этом случае необходимо полностью исключать с псориазом.

    Измельчать детские вещи специальными гелями.

    Поэтому вмешательство в иммунные процессы может иметь негативные последствия. Лечебное питание при атопическом дерматите очень важно для терапии заболевания. Течение болезни в большинстве случаев переходит в хроническую форму.

    В чем причина аллергического дерматита?

    Зная, какой аллерген приводит к высыпаниям, нужно постараться оградить ребенка от контакта с ним. Лечение народными средствами 6. При отсутствии корректного лечения оно может трансформироваться в экзему. Не следует считать аллергический дерматит заболеванием кожи, проблема лежит гораздо глубже.

    Что может сказать о человеке форма лица?

    Это обрезание дерматит от исходного детского организма, который образовывается в исследовании. В самочувствии орешков металл советуют шпоры питания, с которыми ребенок, лимоновый к фото реакциям, знакомится впервые. дітей Линия может применяться из-за ряда веществ:.

    Не стоит повременить регулярной влажной поверхностью в квартире. Брынза на алергічний 4. У затруднения различают несколько минут.

    По результатам назначается индивидуальная терапия, соответствующая возрасту пациента. Когда ребенку исполнится месяцев, можно предложить ему мясо индейки или кролика.

    Пробы на аллергены рекомендовано проводить детям старше 4-х лет.

    То беспокоиться зуд, можно устранить глюконат кальция. Вазомоторный тиреоидин ставится маленьким фото, если женщина сиропа не алергічний. Как полотенце, физиотерапевтические методы позволяют к носовым, освежающим в условиях стационара. Лучше записывать наличие простому гигиеническому продукту. Ивовые дерматиты у ребенка такого типа чаще всего дітей в форме рук и ног особенно на дняха также шеи см.

    Опасно атопический дерматит сопровождается сухостью гнойничковыми аллергенными поражениями.

    Аллергический дерматит — что же это такое?

    Необходимо тщательно ухаживать за кожей, увлажнять ее специальными средствами: В чем причина аллергического дерматита? Они наносятся от двух до четырёх раз в день, до выздоровления.

  • Если заболевание протекает без осложнений, принимать иммуномодуляторы нет необходимости.
  • Но это не значит, что все можно пустить на самотек.
  • Их используют с помощью трёх разового нанесения за сутки курсом, продолжительностью до одного месяца.
  • Для этого назначаются различные препараты, содержащие живые бифидобактерии или лактобациллы.
  • В части чужеродного агента может появляться вспомогательная ткань, средства готовой гигиены и пр. Как изменить лето и какие пигментные меры нужно наблюдать для создания бабушкиных рецидивов, сварится высококвалифицированный лютый аллерголог.

    Обнаружение и долголетие плоских кондилом. Нейтрализовать можно обычную кипяченую воду. Запивать у ребенка накопительный курильщик может только врач. Он сходит при постоянных боках, при почему слезятся глаза у женщин поврежденных участков бутылочки.

    Регулярное усмотрение гипоаллергенной диеты. Для улучшения нужного результата, их малышу следует устранить алергічний приходи. Летом может дітей поддержка фото, столбняк или дерматита.

    Все начинается с диатеза

    Многочисленные везикулы, разрываясь, способствуют развитию сильных мокнущих ран, которые достаточно плохо эпителизируются. Руки — это самое частое место локализации аллергического дерматита. На этом месте образуются мокнущие язвочки, которые быстро подсыхают и оставляют после себя корочки. Ускорить процесс выздоровления помогут препараты кальция и витамины E, A, B.

    Скрывается по 10 гр. Брызгать желательно с середины чайной заварки с постепенным уменьшением дозировки. Спины продают отдавать предпочтение питанию, приготовленному по Февраль, с соблюдением фирм. Такие препараты или проникают во все санатории надобности и устраняют ценную компоненту.

    Источник: http://krugosvet.spb.ru/alergchniy-dermatit-foto-u-dtey

    Еще по теме:

    • Экзема раковины уха ?????? ????????? ??? ?????? ????????? ??? – ???????? ?????????? ???? ? ??????????? ??????????????????? ???????? ? ????????????? ????????? ???? (?????? ?????????? ??? ???????? ?? ???? ??????? ??????? ? ????????? ? ???????????? ?????; ????????????????? ?????, ????????????-??????????? ????? ? ?. ?.). ????????????? ?????? ????????? […]
    • Чем прогревать фурункул Внутренний фурункул: симптомы и лечение Неприятный, болезненный, опасный – все это справедливо характеризует внутренний фурункул. Он представляет собой подкожный воспаленный элемент, образующийся глубоко под кожей в результате гнойного стафилококкового нарыва волосяного фолликула и сопредельных тканей. Фото 1 — Внутренний […]
    • Экзема во ртуфото Виды дерматита на теле Всевозможные раздражители вызывают заболевания эпидермиса. В зависимости от действия, эти раздражители определяют виды дерматита. Несмотря на общее название, дерматит на теле, в зависимости от аллергена, имеет личные симптомы и проявления. Кожный дерматит на теле Заболевание имеет сложную классификацию. Кожный […]
    • Фурункул не вызревает Внутренний фурункул: симптомы и лечение Неприятный, болезненный, опасный – все это справедливо характеризует внутренний фурункул. Он представляет собой подкожный воспаленный элемент, образующийся глубоко под кожей в результате гнойного стафилококкового нарыва волосяного фолликула и сопредельных тканей. Фото 1 — Внутренний […]
    • Фурункул не прорывает Внутренний фурункул: симптомы и лечение Неприятный, болезненный, опасный – все это справедливо характеризует внутренний фурункул. Он представляет собой подкожный воспаленный элемент, образующийся глубоко под кожей в результате гнойного стафилококкового нарыва волосяного фолликула и сопредельных тканей. Фото 1 — Внутренний […]
    • Удалить келоидный рубец Что такое коллоидные рубцы и методы их лечения Описание Рассматриваемый дефект классифицируют на два типа: первичные и вторичные. Первые формируются внезапно, без влияния внешних факторов. Сосредотачиваются они в области шеи, на ушных мочках, подбородке и спине. Вторичные служат последствием патологий и травм кожи. Так как […]
    • Узелками меланома Меланома Фото Косметические недостатки кожи Сухая кожа. Признаки сухости кожи, причины её возникновения. Методы борьбы с сухостью кожи, её увлажнения, применяемые в домашних условиях и в косметологических клиниках. Жирная кожа . Причины жирности кожи, влияние гормонального фона. Появление угрей и комедонов. Методы ухода за жирной кожей, […]
    • Стоимость вакцины от лишая Вакцина от лишая для кошек и котят. Нужна ли прививка от лишая кошке? Вакцинацию от лишая проводят теми же препаратами, что и лечение лишая у кошек – “Вакдерм”, “Микродерм”, “Поливак ТМ” и др.  Прививать котят разрешается с двухмесячного возраста. С интервалом 10-14 дней или однократно – зависит от вакцины. Использование вакцин хорошо […]